Свідки при посвідченні заповіту - коли їхня присутність обов'язкова за законом, пояснює Мін'юст
Юристи пояснили, коли участь щонайменше двох свідків при оформленні заповіту є обов'язковою умовою його юридичної сили
Залучати свідків до посвідчення заповіту не завжди потрібно - проте в окремих ситуаціях без них документ просто не матиме юридичної сили. Правила визначені Цивільним кодексом України і стосуються як стану здоров'я заповідача, так і того, хто саме посвідчує документ. Зокрема, якщо заповідач не може самостійно прочитати текст - присутність щонайменше двох свідків є обов'язковою. Знати ці правила важливо, щоб заповіт не виявився нікчемним після смерті його автора.
Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Зазвичай його посвідчує нотаріус, проте система безоплатної правничої допомоги нагадує: законом передбачено й інших уповноважених осіб. Зокрема, це головний лікар або черговий лікар стаціонарного закладу охорони здоров'я, директор будинку для осіб похилого віку, капітан морського чи річкового судна, начальник пошукової або іншої експедиції, командир військової частини, а також начальник установи виконання покарань або слідчого ізолятора.
Участь свідків може бути добровільною - за бажанням заповідача - або обов'язковою. Участь не менш як двох свідків при посвідченні заповіту обов'язкова, якщо заповідач через стан здоров'я не може сам прочитати заповіт або якщо заповіт посвідчує не нотаріус, а інша посадова чи службова особа. Зокрема, це випадки посвідчення заповіту у лікарні, госпіталі, будинку для осіб похилого віку чи осіб з інвалідністю, у пошуковій або іншій експедиції.
Свідки можуть бути залучені й за ініціативою самого заповідача для додаткового підтвердження справжності його волевиявлення. На осіб, залучених для посвідчення заповіту як свідків, поширюється обов'язок дотримання нотаріальної таємниці.
Хто не може стати свідком при посвідченні заповіту
Свідками можуть бути виключно особи з повною цивільною дієздатністю. Не можуть бути свідками: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Текст заповіту має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Текст заповіту, укладеного при свідках, обов'язково зачитується ними вголос, після чого вони проставляють свої підписи на ньому.
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним - тобто не породжує жодних прав та обов'язків. Саме тому дотримання правил щодо свідків є не формальністю, а умовою чинності документа.
Якщо особа має порушення зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо ж заповідач не може підписати заповіт через фізичне обмеження, документ може бути підписаний іншою особою за його дорученням у присутності нотаріуса.
Що варто знати про заповіт в Україні
Заповідач може змінити, скасувати або скласти новий заповіт. Новий заповіт скасовує попередній - повністю або в частині, де суперечить йому. Якщо новий заповіт визнають недійсним, старий не поновлюється. Про спадкування за заповітом важливо знати заздалегідь: документ реєструється у Спадковому реєстрі, і нотаріус перевіряє його наявність при відкритті спадкової справи.
Незалежно від змісту заповіту право на обов'язкову частку мають неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатний чоловік або дружина, непрацездатні батьки. Спадкоємці за заповітом, як і спадкоємці за законом, у шестимісячний строк зобов'язані звернутися до нотаріуса для вступу в спадщину - за останнім зареєстрованим місцем проживання померлого. Консультацію юриста з питань заповіту та безоплатної правничої допомоги може отримати кожен громадянин України.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
