Спочатку виснаження. Британський військовий історик пояснив стратегію українського контрнаступу

Британський військовий історик Лоуренс Фрідман, який регулярно аналізує хід війни в Україні детально пояснив ситуацію з українським контрнаступом. Наступ українців наразі не швидкий, а досягнення скромні. А все тому, що ЗСУ обрали стратегію виснаження супротивника, після чого буде прорив. 

Про це експерт написав у колонці для Substack. За його словами, російсько-українська війна - за територію, тут виграє один, інший повинен програти. Ця особливість війни пояснює, чому так важко досягти результату переговорів, чому поточні битви так важливі й чому ті, хто коментує війну, витрачають так багато часу, починаючи з карт.

Фрідман додав, що ще одна особливість війни полягає в тому, що територію, яку посилено захищають, важко взяти. Земля, на якій зараз російські війська, була в основному захоплена в перший місяць війни. Відтоді вони втратили набагато більше, ніж взяли. Окупанти доклали величезних зусиль й ресурсів у свої наступальні дії з квітня 2022 року, але те, що вони здобули надзвичайно високою ціною, було обмеженим. Особливо тому, що в процесі росіяни перетворили міста, за які билися, на руїни. Так було з останнім російським наступом, який тривав з січня по червень, під час якого вони дійшли до Соледара й Бахмута, але значною мірою провалилися в інших місцях.

"Наступи України були більш успішними, коли вони зіткнулися з російськими військами, які мали труднощі з матеріально-технічним забезпеченням і командуванням, але їм також було важко просуватися проти добре підготовленої російської оборони. Ось чому так багато тривоги навколо нинішнього українського наступу, який триває вже трохи більше місяця", - переконаний експерт.

Фрідман пише, що українці наполягають на тому, що їхній наступ поки не на найвищій швидкості. Бо вони ще не використали основну частину своїх свіжіших, краще оснащених і мобільніших сил. Але навіть спостерігачі, які більше симпатизують Україні, хвилювалися через те, що кампанія контрнаступу почалася погано. Це було нагадуванням про те, що окупанти, попри всі їхні недоліки, також можуть пристосуватися до вимог війни, зазначає експерт.

Водночас професор Гарварду Грем Еллісон очікує небагато територіальних здобутків. Він відзначає труднощі, з якими стикаються обидві сторони. Оскільки росія наразі окупувала 17% території України, зазначивши поточні темпи просування України, він зробив висновок, що знадобиться ще 16 років, щоб усе це відновити.

"Однак тут немає фіксованого правила. Очевидно, що під час штурму краще мати переважну чисельну перевагу. Але це не означає, що атакувальна армія завжди має бути принаймні втричі більшою за армію, що обороняється. Численні фактори можуть мати значення: моральний дух і підготовка військ, кількість і якість обладнання, судження командирів. Доцільно забезпечити перевагу в місці, де ведеться атака, але це може бути досягнуто навіть при несприятливому загальному балансі сил. Велике зіткнення армій у наполеонівській битві - це одне, численні невеликі бойові дії, які знаменують цю війну, є іншим", - пояснив історик.

Начальник штабу оборони Великої Британії, адмірал сер Тоні Радікін описує підхід України як "голодувати, розтягуватись і бити". Під "голодувати" він має на увазі регулярні атаки на логістику та командні структури росії. Оскільки кожна атака потребує відповіді, це може призвести до прогресивного залучення російських резервів. Він та інші експерти вважають, що повний контрнаступ ЗСУ ще не розпочався.

Успіх стратегії України залежить від стратегії росії. Російське командування віддало перевагу пасивній обороні, чекаючи, поки українці знайдуть шлях через мінні поля, а потім будуть долати їхні великі укріплення. Також окупанти намагаються взагалі позбавити українські сили будь-яких здобутків. Тож коли, наприклад, Україна звільняє село, невдовзі відбувається контратака росії.

Оскільки більшість цих контратак не є успішними, метою рф може бути просто продовження тиску на українських бійців, щоб вони не змогли досягнути більше жодних досягнень. Це призводить до запеклих зіткнень. Але це, ймовірно, влаштовує Україну, оскільки це означає, що російські сили стають більш уразливими, коли вони відходять від своїх прихованих і захищених позицій.

Ось чому розтягнення наступу таке важливе, зазначає Лоуренс Фрідман. Оскільки великий фронт та невизначеність щодо того, куди будуть спрямовані основні українські зусилля, разом обмежують "здатність російської армії накопичувати підрозділи в глибину".

Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони України, написав у Twitter 4 липня, що "завдання номер один для ЗСУ: максимальне знищення живої сили, техніки, складів палива, бронетранспортерів, командних пунктів, артилерії та сил ППО російської армії. Останні дні особливо плідні. Зараз війна на знищення дорівнює війні на кілометри. Більше зруйновано - більше звільнено. Чим ефективніше перше, тим більше друге. Ми діємо спокійно, виважено, крок за кроком".

Чим більше російські війська беруть участь у цих битвах, тим менше у них залишається сил на майбутнє. І тепер виявляється, що практично всі сили східного військового округу росії зосереджені на запобіганні будь-якому українському прориву.

Також, за словами британського історика, весь епізод з вагнерівцями також поставив під сумнів припущення про те, що путін може витримати будь-які невдачі на фронті. Позиція диктатора зараз виглядає менш надійною, ніж раніше.

"Це критичний етап війни, і багато залежить від того, що станеться в найближчі тижні. Поки що українські досягнення скромні - трохи понад 160 квадратних кілометрів. Деякі підрозділи зараз знаходяться поблизу основної лінії оборони росії, хоча більшість все ще на деякій відстані. Ми можемо помітити докази поганої координації між російськими підрозділами та те, як вони часто, але не завжди, програють у невеликих боях, а також те, що російська оборона ще не здолала. Для України ця боротьба залишається важкою і дорогою. Під час цієї фази виснаження ми бачимо потенціал прогресу, але він ще не реалізований. Тільки коли і якщо фаза удару буде досягнута, ми зможемо виміряти прогрес України на карті", - резюмував Фрідман.

Раніше Залужний різко висловився щодо заяв про "повільний контрнаступ"

Головнокомандувач Збройними Силами України Валерій Залужний в інтерв’ю The Washington Post розповів, як важко дається кожен метр деокупації наших земель. Саме тому він негативно висловився стосовно заяв про "повільніший контрнаступ, ніж того очікували". Втім він наголосив, що наступ українських військових міг би бути швидшим. Залужний підкреслив, що його "дратує", коли він чує про довгоочікуваний контрнаступ ЗСУ на сході та півдні країни розпочався повільніше, ніж очікувалося. За його словами, українські захисники щодня просуваються вперед, навіть якщо це тільки 500 метрів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.