Смарагдова мережа: чому Україні потрібні чіткі правила

Бернська конвенція вимагає оцінювати вплив господарської діяльності на території Смарагдової мережі, тим часом в Україні національної процедури такої оцінки досі немає. Але чому запровадження відповідного механізму все ще залишається ключовим питанням дискусії між природоохоронцями та бізнесом?

В Україні - мережа є, закон відсутній

Смарагдова мережа - інструмент Бернської конвенції, аналог Natura 2000 для країн поза ЄС. В Україні вона налічує 377 територій площею близько 8 млн га. Проте спеціального національного закону, який комплексно визначав би порядок управління такими територіями та процедуру оцінювання впливу господарської діяльності на їхні природні цінності, досі не ухвалено.

Це створює потребу в чіткіших правилах застосування природоохоронних вимог на практиці. Механізм має одночасно забезпечувати належний захист природи й правову визначеність для громад, держави та бізнесу.

Спроби врегулювати це питання тривають кілька років. Законопроєкт, який мав би цю процедуру встановити, №4461 "Про території Смарагдової мережі", зареєстрували у Верховній Раді ще в грудні 2020 року. У липні 2021-го за нього в першому читанні проголосували лише 199 депутатів, і документ відправили на повторне перше читання. Тоді ж з'явився альтернативний законопроєкт №4461-1.

До порядку денного сесії законопроєкт знову включили 1 вересня 2026 року. Але рішення і досі не винесено.

Що пропонує законопроєкт №4461

Ключовий інструмент - оцінка впливу на території Смарагдової мережі. Вона передбачена в межах ОВД і СЕО, а також для окремих видів діяльності, які не підпадають під ОВД, зокрема лісового господарства. Доопрацьована редакція 2021 року інтегрує оцінку в наявні процедури ОВД і СЕО та передбачає перехідні положення для діяльності за чинними дозволами.

Відмова у висновку оцінки не означає автоматичної заборони проєкту. Законопроєкт передбачає можливість погодження діяльності з мотивів суспільної необхідності за відсутності альтернатив. Цей механізм відповідає підходу статті 6 Оселищної директиви ЄС. Водночас критерії визначення негативного впливу має затвердити Кабмін, а практичне застосування винятку залежатиме від установлених законом умов.

Для порівняння, альтернативний законопроєкт №4461-1 докладніше описує вимоги до заявника та компенсаційних заходів. Проте й тут залишається питання, як застосовуватимуть критерії суспільної необхідності до конкретних проєктів.

Саме тому ключове питання - чіткість критеріїв оцінювання, умови погодження діяльності з негативним впливом і контроль за виконанням природоохоронних заходів.

Які позиції існують

У липні 2026 року під час зустрічі в Мінекономіки представники екологічних організацій наголосили на необхідності законодавчого врегулювання статусу Смарагдової мережі. Серед їхніх пропозицій - розроблення планів управління для кожної території та оцінювання впливу господарської діяльності з урахуванням конкретних видів.

Бізнес зацікавлений у законодавчому врегулюванні Смарагдової мережі, яке забезпечить чіткі та передбачувані правила оцінювання впливу господарської діяльності на природоохоронні території. Водночас важливо, щоб нові вимоги не дублювали наявних процедур, а критерії оцінювання були зрозумілими й однаковими для всіх, без надмірної дискреції під час ухвалення рішень. Для вітроенергетики в Україні вже діє система оцінки впливу на довкілля та дозвільних процедур, які передують початку будівництва.

"Наше законодавство у сфері будівництва вітроелектростанцій і сонячних електростанцій практично таке ж, як європейське. Усі дозвільні документи інвестор має отримати перед початком будівництва, так само, як і на території Європейського Союзу", - зазначає нардеп Сергій Нагорняк, голова підкомітету з питань енергозбереження.

Як працює система за відсутності ухваленого закону, показує досвід зведення ВЕС на закарпатській полонині Руна.

Проєкт із 30 вітроустановок, потужністю 156 МВт, пройшов ОВД: у висновку Мінекономіки зазначило, що ділянка не входить до природоохоронних територій. Не входить вона і до офіційно затверджених територій Смарагдової мережі. Суди двох інстанцій залишили чинним детальний план території.

Попри це, опоненти будівництва посилаються на можливий майбутній статус полонини Руна. Ця обставина стала одним з аргументів у дискусії навколо проєкту. Ситуація показує, наскільки важливо мати чіткий механізм оцінювання впливу господарської діяльності на природні оселища та види, який давав би змогу враховувати природоохоронну цінність території на основі наукових даних і застосовних вимог законодавства. Це забезпечило б зрозумілі правила для всіх учасників процесу, обґрунтованість рішень і менше підстав для тривалих правових спорів.

Досвід Нижньоворітської ВЕС - першої ВЕС Закарпаття, реалізованої компанією "Вітряні парки України", - демонструє, як екологічні особливості території можуть враховуватися під час проєктування. Після опрацювання екологічних зауважень конфігурацію проєкту змінили: замість запланованих 30 встановлено 16. . Будівництво станції стартувало восени 2023 року, а нині ВЕС має загальну потужність 80,8 МВт. Виробленої електроенергії вистачає для щорічного забезпечення понад 50 тисяч домогосподарств.

Ці приклади показують, що захист природи та розвиток відновлюваної енергетики потребують зрозумілих правил, науково обґрунтованої оцінки впливу та рішень, які враховують особливості конкретної території.