Штучний інтелект у дронах - Україна і Росія переходять до автономного наведення
Головред Мілітарного Михайло Люксіков пояснив, чому ШІ у дронах поки стримує ціна, а не технології
Україна і Росія одночасно розбудовують дронові системи зі штучним інтелектом, які поєднують розвідку, обробку даних і завдання ударів, а масштабне впровадження ШІ на полі бою стримує насамперед висока ціна та потреба постійно підлаштовуватися під нову тактику ворога. Про це заявив головний редактор порталу "Мілітарний" Михайло Люксіков. За його словами, ворог уже вдосконалює дрони з елементами штучного інтелекту, і подібні розробки радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов пов'язує з новою пасткою в дронах "Молнія".
Люксіков у етері телеканалу "Київ 24" пояснив, що додатковий комп'ютер для наведення суттєво здорожчує виріб, тому рішення про масове застосування ШІ залежить від балансу ціни та ефективності. Найпоширеніше застосування штучного інтелекту в дронах - це саме донаведення чи автоматичний вибір цілі під час втрати зв'язку з оператором.
"Загалом штучний інтелект доволі широко застосовують. Якщо казати саме про дрони, то найбільш розширене поняття - це донаведення або вибір цілі, коли при втраті керування дрон самостійно обирає ціль відповідно до запрограмованого алгоритму чи навченої моделі штучного інтелекту", - сказав головний редактор порталу "Мілітарний" Михайло Люксіков.
Люксіков розповів, що ще торік з'явилися повідомлення про російський дрон V2U, наведення якого відбувається саме за допомогою штучного інтелекту - апарат запускають у певний район, і там він самостійно шукає ціль. За словами експерта, українських розробок, де ціль повністю обирає ШІ, а не оператор, йому не відомо - окрім випадків втрати зв'язку через радіогоризонт чи дії РЕБ.
"Схожу модель нібито опрацювали для "Молнії", і за деякою інформацією "Герань-4" з системою "Сікер" використовує щось подібне - тобто на якісь завчасно закладені можливі цілі вже в районі підльоту він орієнтується і влучає", - зауважив Михайло Люксіков.
Щодо перспективи керування одним оператором відразу кількома безпілотниками, головред "Мілітарного" пояснив, що ШІ радше візьме на себе найтриваліший етап - сам політ дроном до цілі, а не остаточний вибір цілі.
"Оператор буде на останньому етапі доведення до цілі або вибору цілі - те, що забирає найбільше часу, якраз міг би керувати ШІ. Стосовно такої можливості - теоретично вона є, на практиці певно є якісь напрацювання, але про них не говорять як мінімум", - зазначив Михайло Люксіков.
Він додав, що головна складність застосування ШІ - постійна адаптація противника. Росія вже змінює або перефарбовує військові вантажівки, залучає цивільних для доставки вантажів і застосовує камуфляж, покликаний "збити" алгоритм із розпізнавання техніки.
Чому ціна вирішує майбутнє ШІ на полі бою
За словами Люксікова, встановлення додаткового комп'ютера для донаведення підвищує вартість FPV-дрона на 300-500 доларів, тому за обмеженого бюджету рішення часто на користь більшої кількості простіших дронів замість меншої кількості з ШІ-наведенням. Саме співвідношення ціни й ефективності, а не технічні обмеження, визначає темпи впровадження таких систем.
Щодо ударів по локомотивах на заході України, експерт зазначив, що росіяни самі показали керованість цих дронів - оператор особисто обирав ціль, а зв'язок підтримувався через меш-мережу з ретрансляторами, а не через автономний штучний інтелект.
Раніше Інформатор повідомляв, що у модернізованому "Шахеді" зі штучним інтелектом в ГУР Міноборони виявили мінікомп'ютер Nvidia Jetson Orin для відеоаналітики та інфрачервону камеру для самостійного розпізнавання цілей. Також ми писали, що Росія запускає реактивні "Шахеди" прямо з конвеєра, і за підрахунками аналітика Богдана Мірошникова, у серпні ворог в середньому щодня застосовував 47 таких дронів. Крім того, Інформатор писав, що реактивні "Шахеди" майже не залишають мешканцям Сум часу, щоб дістатися укриття, через високу швидкість цих дронів у людей є лише кілька секунд на реакцію.
Слідкуйте за нами у Telegram
