Що відомо про Мохаммада Мохбера, який правитиме Іраном 50 днів через смерть м’ясника Раїсі
Тимчасовий президент Ірану підписував с Путіним угоду про постачання Шахедів, проте очолить країну не він: чи є надія, що із смертю президента зміниться курс країни та розклад сил на Близькому Сході
Іранського президента Раїсі прозвали тегеранським різником через особисту участь у стратах десятків тисяч політв’язнів у 1980-ті роки. Через його загибель політика іранського режиму навряд чи зміниться. По-перше, остаточні рішення в Ірані ухвалює не президент. По-друге, навіть тимчасовий виконуючий обов’язки Раїсі - Мохаммад Мохбер - нічим особливо не відрізняється від різника, який загинув. Вони всі - лише гвинтики у тоталітарній системі Ірану, щоб зламати яку потрібні набагато більші струси. Тож головне питання, хто очолить Іран після президенських виборів, що мають відбутися через 50 днів.
Мохбер їздив до Москви, щоб домовитися з Путіним про постачання Шахедів
Відповідно до конституції Ірану, «за благословення Верховного правителя», перший віцепрезидент країни Мохаммад Мохбер має обійняти посаду глави кабінету міністрів. Йому 69 років. Він юрист, свого часу служив медиком у Корпусі вартових.
У жовтні 2022 року Мохбер поїхав до Москви, аби разом із високопосадовцями КВІР і представником Вищої ради національної безпеки домовитися про завершення угоди про відправку «Шахедів». Мохбер керуватиме країною впродовж наступних 50 днів, доки не відбудуться вибори.
Але він не є настільки впливовою фігурою, аби претендувати на роль президента. Тож головною інтригою залишається питання — кого призначать «опорою режиму» замість Раїсі.
В Ірані після Ісламської революції 1979 року встановилася дивна політична система. В країні дії світська влада, але за Конституцією саме духовний лідер, «аятола» — «знамення Боже», є найвищою політичною фігурою.
Аятола має визначний вплив на всі аспекти державного управління, включаючи військову політику, судову систему й державну ідеологію. Фетви (тобто, рішення) духовного лідера змушують парламентарів змінювати закони, його голос визначний у призначенні суддів, а президент та міністри діють за його благословення.
Виходить, верховний правитель аятола Алі Хаменеї контролює Іран, але посада президента все рівно дуже важлива — президент є одним зі «стовпів режиму». Треба проводити вибори - і це може виявитися непростою справою.
Явка на останніх парламентських виборах в Ірані була рекордно низькою. Хаменеї та його союзники серйозно постаралися, щоб забезпечити перемогу Раїсі.
Вони дискваліфікували потенційних суперників, достоту як це зробив Путін на своїх «виборах», пише Reuters. Разом із суспільним невдоволенням режимом, яке віддзеркалили недавні загальнонаціональні протести після жорстокого вбивства правоохоронцями Махси Аміни, це створює потенціал якщо не до нового вибуху громадського невдоволення, то для потрясінь у верхівці правлячого класу.
Ірану потрібен президент, аятолі - наступник
Ситуація є особистим випробуванням для аятоли Алі Хаменеї, який повинен продемонструвати лідерство, пише Times of Israel. Режим виглядає слабким після серії невдач, як то «історична» атака у відповідь на удар Ізраїлю по будівлі посольства в Сирії та теракти «Ісламської держави» на четверту річницю загибелі «національного героя» генерала Касима Сулеймані, керівника елітних сил Ірану «Аль-Кудс».
Через все це аятолі було б добре знайти яскраву особистість, у яку іранці повірять попри їх відчутне розчарування у владі. Чи це вдасться, важке питання. Поки що одним з найімовірніших кандидатів називають... сина айятоли - Моджтаба Хаменеї.
Молодший Хаменеї відомий тим, що встановив контроль над ополченням Басідж. Однак він не є дуже популярним. До того ж його критикують за слабку релігійну вченість.
Водночас Корпус вартових ісламської революції (КВІР), який контролює основні сектори економіки країни, ймовірно, захоче використати потрясіння, щоби посилити свою позицію і призначити свого кандидата, пише Foreign Affairs.
Але це лише половина проблеми. Інша половина у тому, що не лише Іран тепер має обрати президента. Аятола, якому вже 85 років, терміново має визначитися із своїм наступником. І парадокс у тим, що найімовірнішим наступником Хаменеї мав бути саме Ібрахім Раїсі.
Справа в тому, що Раїсі був юристом мусульманського права. Можливо саме через свою досвідченість, він мав дуже близькі стосунки з аятолою. Тож його розглядали головним претендентом на роль наступного духовного лідера країни. Тепер почнеться інтенсивна боротьба за місце аятоли, що ось-ось стане вакантним.
Через все це виходить, що аварія гелікоптера, у результаті якої загинув президент Ірану, може стати неочікуваною проблемою, "чорним лебедем" для влади цієї країни. Не дарма опозиційні іранці відзначили його смерть салютами.
«Вивести його (Раїсі — ред.) з політичного поля, зробити недієздатним, ліквідувати, що там, — це справжній шок для режиму», — сказав Джейсон Бродскі, політичний директор United Against Nuclear Iran.
Але експерти по Близькому Сходу вважають, що на цей раз дива можливо не станеться. Режим знайде важелі, аби стабілізувати ситуацію.
«З Раїсі чи без Раїсі, режим цілком задоволений тим, як змінюється ситуація на Близькому Сході після 7 жовтня. Він зміг продовжити свою стратегію "тисячі порізів", здійснюючи атаки проти США та Ізраїлю через своїх проксі, а іноді навіть безпосередньо, як це було у квітні, і при цьому виглядати так, ніби він виграв раунд,» — сказав Foreign Affairs Бенгам Бен Талеблу, старший науковий співробітник Фонду захисту демократій (FDD).
М’ясник Раїсі та нестабільність у "вісі зла 2.0"
Раїсі раніше був прокурором. За свою участь у стратах 5 тисяч опозиційно налаштованих громадян у 1988 році він отримав прізвисько «м’ясник Тегерану» та обвинувачення в злочинах проти людства.
"У 1988 в Ірані були страчені тисячі політичних в'язнів. У комісію із чотирьох організаторів цього судилища входив нинішній президент Ірану Ібрахім Раїсі. Комісію пізніше назвали "комітетом смерті". Раїсі особисто із задоволенням спостерігав страти іранців, включаючи дітей. 13-річних підлітків вішали на кранах по шістьох за раз. Його прізвисько з тих часів – “тегеранський м'ясник”. Він влаштовував вечірки після страт на гроші, які знаходили у кишенях жертв. Точна кількість страчених дисидентів невідома. The Telegraph пише, що мова може йти про 30 тисяч", - описує маловідомі деталі з біографії загинувшего президента екс-президент компанії Київстар Пьотр Чернишов, відомий своїми постами у Facebook.
Коли Раїсі прийшов до влади у 2021 році, у країні сталися суттєві зміни. Він спрямував внутрішню та соціальну політику Ірану в більш консервативне річище. Саме Раїсі підписав указ про посилання відповідальності за відмову від хіджабу, що, зрештою призвело до масових заворушень та нових страт.
На зовнішній арені, на відміну від свого попередника Хасана Рухані, він обрав для своєї країни роль антагоніста США в регіоні. На зміну «відлизі» прийшло поновлення ядерної програми Ірану, пришвидшилося збагачення урану та посилилися атаки проксі-сил на союзників Вашингтону. Мало в кого є сумніви, що за операцією «Потоп Аль-Акса», яка поставила Близький Схід на межу великої війни, стоїть саме Тегеран.
Раїсі поглибив співпрацю з Кремлем. 22 лютого 2022 року в телефонній розмові з вождем росіян Володимиром Путіним він, «висловив сподівання, що те, що відбувається, піде на користь народам і регіону». За його правління РФ отримала «Шахеди» для атак по Україні, а іранські інструктори в Криму вчили росіян, як наводити їх на цивільні цілі далеко за лінією фронту.
Амір Абдоллахіян, очільник МЗС Тегерану, який теж загинув в аварії гелікоптера, так само активно сприяв Кремлю на дипломатичному фронті. Тож хай там як, доки в Тегерані з’ясовуватимуть стосунки, «вісь зла 2.0» буде нестабільною — і це добра новина для України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
