Шахраї на маркетплейсах - Кіберполіція дає поради щодо безпеки
Зловмисники використовують фішинг і соціальну інженерію на торгових платформах - експерти пояснили, як розпізнати обман і захистити свої гроші
Кіберполіція попередила українців про зростання шахрайства на маркетплейсах - зловмисники вже не обмежуються підробленими сайтами й активно маніпулюють довірою користувачів. Раніше правоохоронці розкривали суть фінансових пірамід, які теж ховаються за фасадом легальних сервісів. Цього разу фахівці детально описали схеми обману на торгових платформах і дали конкретні рекомендації - що перевіряти перед покупкою та що робити, якщо стали жертвою.
Про актуальні загрози та заходи захисту повідомляє MediaSapiens з посиланням на комунікаційну команду кіберполіції та старшого оперуповноваженого управління протидії кіберзлочинам у Києві капітана поліції Ігоря Чепура. За його словами, найпоширенішою схемою залишається фішинг - використання підроблених сторінок і сервісів для викрадення особистих даних. Проте зловмисники вже давно вийшли за ці межі.
Шахраї видають себе за продавців, покупців або службу підтримки маркетплейсу. Через месенджери вони надсилають нібито "безпечну форму доставки" чи "підтвердження оплати" - насправді це інструменти для збору банківських даних. Паралельно злочинці імітують повідомлення від служб доставки: жертві пропонують перейти за посиланням, щоб "оформити отримання коштів" або "підтвердити відправлення товару".
Як заявив Ігор Чепура, капітан поліції та старший оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам у Києві, є й менш очевидні ознаки фішингу:
- Тиск або терміновість ("підтвердьте зараз, інакше акаунт буде заблоковано"),
- підозрілі домени верхнього рівня або використання скорочувачів посилань,
- відсутність захищеного з'єднання (https) або некоректний SSL-сертифікат,
- відмова від спілкування через офіційний чат маркетплейсу, запити на передоплату поза платформою або пропозиції "обійти комісію".
Правила захисту, які збережуть гроші
Хоча банки та маркетплейси поступово впроваджують додаткові перевірки платежів і автоматичне виявлення підозрілих операцій, відповідальність за власну безпеку залишається на користувачеві. Кіберполіція рекомендує дотримуватися кількох практичних правил.
- Завести окрему банківську картку для онлайн-покупок з обмеженим балансом.
- Підключити сповіщення про всі транзакції.
- Не зберігати дані картки у браузері або на сторонніх сайтах.
- Використовувати складні та унікальні паролі для різних сервісів.
- Регулярно перевіряти історію входів в акаунти.
Якщо є підозра, що ви стали жертвою фішингу, правоохоронці радять діяти негайно. Перший крок - заблокувати банківську картку через додаток або зателефонувавши до банку. Далі треба змінити паролі до всіх пов'язаних акаунтів, перевірити пристрій на шкідливе програмне забезпечення, звернутися до кіберполіції та залишити скаргу на платформі - щоб попередити інших.
Інтернет-обман набув нових форм
Онлайн-шахраї давно освоїли соціальні мережі як майданчик для обману. Зловмисники використовують фейкові магазини у TikTok для крадіжки коштів і розповсюдження шкідливих програм - імітують профілі перевірених продавців і заманюють покупців на фальшиві портали. Психологічний тиск таймерами зворотного відліку та "обмеженими знижками" змушує жертв діяти поспіхом і не перевіряти деталі.
Окремий напрям - підробка сайтів відомих інтернет-магазинів. Через електронні листи, SMS і месенджери поширюються фішингові копії онлайн-магазинів, замасковані під офіційні розсилки. Перед тим як додавати товар до кошика, варто уважно перевірити адресу сайту і наявність захищеного з'єднання.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
