Рютте очолив кампанію зі збільшення виробництва зброї, щоб зробити липневий саміт в Анкарі успішним і не дати президенту США дистанціюватися від союзників
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розробив новий план утримання США в альянсі - запропонувати Вашингтону вигідні оборонні угоди з Європою. Кампанія Рютте спрямована на те, щоб зробити липневий саміт альянсу в Анкарі успішним і зберегти трансатлантичну єдність в умовах тиску Дональда Трампа.
Про це повідомляє Politico з посиланням на трьох високопоставлених дипломатів НАТО. Останніми тижнями генсек очолив кампанію щодо значного збільшення виробництва та обсягів оборонних угод у межах альянсу.
Ключова ідея - поєднати реальне закриття виробничого дефіциту в Європі з економічними аргументами, які резонують із позицією Трампа. Один з дипломатів охарактеризував план Рютте як "гарну новину для США".
"Я вважаю, що це дуже добре, що Рютте наголошує на цьому в Анкарі, щоб ми могли мати спільні стандарти, кращу оперативну сумісність і виробляти більше і дешевше... Нам потрібно продовжувати торгувати та продовжувати виробляти зброю разом, і США мають деякі унікальні можливості", - сказала міністр закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.
Проте ця ініціатива несе в собі потенційний конфлікт. Глибоке залучення альянсу до оборонних угод, ймовірно, зіткнеться з позицією ЄС, який оприлюднив правові пропозиції та позики на мільярди євро для розвитку власної оборонної промисловості. Колишня посадовець НАТО Герлінде Ніхус зазначила, що фокус на промисловості має насамперед дипломатичну логіку.
"Зосередження уваги на промисловості має цілковитий сенс, щоб відволікти увагу від розбіжностей в інших сферах", - пояснила вона.
Трамп із перших днів свого повернення до Білого дому тиснув на союзників по НАТО, вимагаючи від них збільшення оборонних витрат. Альянс вже обговорює підвищення цільового показника - з нинішніх 2% до 5% ВВП. За таких умов Рютте шукає формулу, яка дозволить США бачити конкретну економічну вигоду від присутності в альянсі.
Саміт у липні стане першим великим дипломатичним тестом для цього підходу. Рютте намагається перетворити його на демонстрацію ділової, а не лише стратегічної цінності НАТО для глави Білого дому. Паралельно ЄС просуває власну оборонну агенду - і ця конкуренція між натівською та євросоюзівською логікою може ускладнити переговори в Анкарі.
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю The Telegraph від 1 квітня прямо припустив вихід країни з НАТО, бо Альянс не підтримав американську операцію проти Ірану. Трамп назвав блок «паперовим тигром» і звинуватив європейців у невдячності, попри постійну допомогу Вашингтона. На тлі чуток про виведення американських військ із Німеччини, лідер США додав, що повністю згоден зі своїм держсекретарем і радий його заявам.
Утім, уже наступного дня видання Politico з’ясувало, що реальної підготовки до розриву немає, а погрози Трампа — це звичайний блеф для тиску на партнерів. У Конгресі та Пентагоні підтвердили, що жодних директив про зміну курсу не було, адже НАТО досі захищає стратегічні інтереси самих США. До того ж закон забороняє президенту виходити з Альянсу без згоди двох третин Сенату, а односторонній крок загрожує Білому дому судами та обвалом рейтингів усередині власної партії.
Травневі публікації Politico лише підтвердили хаос у Вашингтоні та глибоку кризу в НАТО. Спочатку колишній посол США при НАТО Іво Даалдер заявив про втрату послідовності в американській політиці, згадавши конфуз, коли Рубіо оголосив конфлікт з Іраном «завершеним», а Трамп наступного ж дня пригрозив його відновити. Слідом за цим колишній генсек Альянсу Андерс Фог Расмуссен узагалі констатував розпад організації через непередбачуваність Білого дому і закликав європейців створити власний оборонний союз разом з Україною. Специфічної атмосфери цим заявам додали масштабні навчання НАТО в Польщі, де американські військові якраз відпрацьовували бойові маневри.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував країнам-членам Альянсу спрямовувати на підтримку України 0,25% власного валового внутрішнього продукту. Ідею обговорювали під час закритої зустрічі послів НАТО наприкінці квітня. Вона передбачає по 0,25% ВВП від кожної держави, однак частина союзників, зокрема Франція та Британія, уже висловили скепсис.