У короткостроковій перспективі вигоду отримує Москва, в довгостроковій - Пекін, пояснив аналітик
Російські приватні та державні компанії оборонно-промислового комплексу дедалі активніше переносять частину виробництва до Китаю, щоб обійти наслідки західних санкцій і задовольнити воєнні потреби. Про це йдеться у свіжій доповіді американського аналітичного центру C4ADS, і схожу тенденцію раніше фіксувало й інше видання яке писало про допомогу Китаю Росії у створенні реактивного дрона-камікадзе. Дослідники підкреслюють, що партнерство між двома країнами виглядає дедалі глибшим, але вкрай нерівномірним. У короткостроковій перспективі більше виграє Москва, тоді як у довгостроковій - Пекін.
Аналітики C4ADS дослідили співпрацю Росії та Китаю у сфері високоточних звичайних озброєнь і виявили 314 постачань між 52 російськими постачальниками й 21 китайським отримувачем за період 2010-2025 років. Йшлося про товари подвійного призначення, виробничі технології, інтелектуальну власність та розробки, повʼязані зі створенням сучасної зброї.
У доповіді зазначено, що російські приватні й державні компанії дедалі частіше працюють із китайськими партнерами, щоб перенести частину виробництва до Китаю і таким чином задовольнити нагальні воєнні потреби. Окремо дослідники виділяють спільні науково-дослідні проєкти, які дають змогу російським і китайським державним оборонним підприємствам перевіряти вже наявні конструкції озброєнь, скорочувати витрати на розробку і швидше переходити від проєктування до серійного виробництва.
Старший аналітик C4ADS Аллен Маггард пояснив різницю вигод для кожної зі сторін в інтервʼю мандаринській службі Голосу Америки.
"У короткостроковій перспективі значну вигоду отримує Росія: вона отримує не лише китайське обладнання, а й західну техніку, яка надходить через Китай", - розповів старший аналітик C4ADS Аллен Маггард.

За його словами, Москва отримала доступ до виробничих ресурсів, які їй було б складно або надто дорого знайти деінде, зокрема через подорожчання європейських верстатів після запровадження санкцій. Водночас китайський оборонний сектор, на думку аналітика, отримує від Росії цінні дані про поведінку китайської техніки в бойових умовах.
"У середньостроковій і довгостроковій перспективі, на мою думку, Китай виграє значно більше ніж Росія", - зазначив Аллен Маггард.
Аналітик пояснив це тим, що китайська система досліджень та інновацій краще фінансується й координується, тоді як російські науковці й підприємства в умовах обмеженого фінансування самі прагнуть співпраці з китайськими колегами заради грантів, контрактів і технологічної інформації. У підсумку Китай отримує кращі можливості інтегрувати російські напрацювання у власну оборонну екосистему, а Росія ризикує з часом втратити частину своїх ринків збуту зброї.
У доповіді C4ADS окремо сказано, що Пекін обмежує військово-технічну співпрацю з Москвою тоді, коли вона суперечить власним техно-націоналістичним амбіціям Китаю, адже доступ до західних ринків, капіталу й технологій для Китаю важливіший за партнерство з Росією. Аналітик Аллен Маггард додав, що існують і внутрішні обмеження - жодна зі сторін не прагне ділитися найчутливішими технологіями, зокрема розробками гіперзвукової зброї, щоб не втратити важелі впливу у відносинах.
Дослідники також звернули увагу на академічні звʼязки: спільні публікації фахівців, повʼязаних із китайськими оборонними підприємствами, та співробітників і студентів російських оборонних університетів. На думку C4ADS, такі контакти можуть із часом закріпити довгострокове партнерство двох країн у сфері досліджень і розробок озброєнь.
Раніше Інформатор повідомляв, що Росія продає газ Китаю майже за безцінь - майже втричі дешевше, ніж Європі, що також свідчить про залежність Москви від китайського ринку на тлі санкцій. Також ми писали, що Росія може перекинути війська КНДР на Сумщину, а свої підрозділи - на Лиманський напрямок, що показує, як Кремль залучає союзників для продовження війни проти України. Крім того, Інформатор писав, що Путін запропонував зібратися з Трампом і Сі Цзіньпіном, щоб обговорити ситуацію довкола України, що також підкреслює зростання ролі Пекіна в питаннях, повʼязаних із війною.