Держкомпанії РФ масово закуповують засоби протидії БПЛА. Лідером за витратами стали "Россети"
Російські держкомпанії та держустанови з початку повномасштабного вторгнення в Україну витратили на захист від безпілотників понад 17 мільярдів рублів, що еквівалентно приблизно 208 мільйонам доларів. Про це 29 жовтня повідомила "Новая газета Европа", яка проаналізувала дані держзакупівель. За висновками видання, найбільше заробляють на цих контрактах представники нової бізнес-еліти воєнних років. Найбільшим покупцем систем боротьби з дронами виявилася компанія "Россети", що відповідає за роботу ліній електропередач у країні.
Як повідомляє видання, російська енергетична компанія "Россети" разом із дочірніми підприємствами спрямувала понад три мільярди рублів на закупівлю засобів боротьби з безпілотниками.
"Россети" разом з дочірніми товариствами витратили на закупівлю засобів боротьби з безпілотниками понад три мільярди рублів, - йдеться в розслідуванні "Новой газети Європа".
На другому місці за витратами опинився "Мосводоканал" із 1,7 мільярда рублів, а "Інтер РАО" витратила на протидію дронам 1,3 мільярда рублів. Видання також зафіксувало, що сотні мільйонів рублів на захист від безпілотників витрачають навіть аеропорти у віддалених від України регіонах - зокрема, аеропорт Южно-Сахалінська закупив відповідне обладнання приблизно на 300 мільйонів рублів. Найдорожчою статтею витрат журналісти назвали комплекс "Сапфір" концерну КРЕТ, що входить до структури "Ростеха". Серед популярних товарів у закупівлях також фігурують детектори дронів "Булат" і антидронове рішення від "Лабораторії Касперського", на яке держоргани витратили щонайменше 100 мільйонів рублів.

Бізнес вкладає величезні кошти в захист не лише через саму війну, а й через прямий тиск влади. У серпні 2026 року правитель Росії Володимир Путін підписав указ, який фактично дозволяє вводити тимчасове державне управління майном компаній, якщо влада вважатиме, що ті недостатньо захищають об'єкти критичної інфраструктури від атак безпілотників. Тимчасовим управителем, згідно з указом, стане Росмайно або "інша особа", яку визначить уряд. Таким чином підприємства, що не встигли вкласти кошти у протидронові системи, ризикують втратити контроль над власним майном.
Масштаби інвестицій у захист від безпілотників прямо пов'язані з частотою атак на територію Росії, зокрема на столичний авіавузол. Раніше Інформатор повідомляв, що атака дронів спричинила колапс у аеропортах Москви 30 жовтня, коли скасували щонайменше 223 рейси та затримали ще 233 - це один із найбільших збоїв від початку жовтня. Мер Москви Сергій Собянін тоді заявив, що у бік московського регіону за ніч запустили 862 безпілотники, більшість з яких збили на дальніх рубежах.
Також ми писали, що в ніч на 13 жовтня дрони атакували Москву, через що одразу кілька аеропортів зупинили прийом і випуск літаків. Частину рейсів з-за кордону довелося розвертати ще над Литвою. Атаки на московські аеропорти останніми тижнями стали майже щотижневими, і щоразу спричиняють години затримок для пасажирів та додаткові репутаційні втрати для російської авіагалузі.