Росіяни згадали Першу світову і сліпучий камуфляж на кораблях із Калібрами - чому це марний захист проти українських дронів
Кораблі РФ у Кронштадті отримали "сліпучий" камуфляж з часів Першої світової, втім це сумнівний захист
На військово-морській базі в Кронштадті помітили два малі ракетні кораблі-носії "Калібрів", які росіяни розмалювали смугастим камуфляжем часів Першої світової війни та обвішали антидроновими сітками. Це відбувається на тлі того, що ворог і так дедалі рідше наважується випускати ці крилаті ракети - чому Росія рідше запускає Калібри, раніше пояснював виробник оборонної продукції. Проте нова "маскувальна" затія з фарбою і сітками, за оцінкою аналітиків, від українських дронів кораблі все одно не врятує. Причина проста - технологія орієнтована на людське око, а не на тепловізор. Фахівці зафіксували це нововведення російського флоту наприкінці липня.
Малі ракетні кораблі проєкту 22800 "Каракурт" - "Мытищи" та "Буря" - отримали незвичне оздоблення, яке помітив OSINT-аналітик H I Sutton. За його даними, на військово-морській базі в Кронштадті помітили два російські малі ракетні кораблі проєкту 22800 "Каракурт", які були оснащені вкрай цікавими засобами для захисту від українських безпілотників. Зокрема, на їх борту можна помітити антидронові сітки, якими прикрита надбудова та шахти пускових установок крилатих ракет "Калибр", а також незвичний камуфляж із білих та чорних смуг на деяких частинах корпусу.
Аналітик пояснює, що ця розфарбовка - не винахід росіян, а копія технології столітньої давнини.
"Ці білі смуги на бортах - фактично копія сліпучого камуфляжу, винайденого ще за часів Першої світової війни", - пише аналітик.
Такий камуфляж свого часу масово наносили на кораблі союзників у 1910-1920-х роках. Мета була не в тому, щоб зробити судно непомітним, а щоб ускладнити ворогу візуальне визначення його параметрів.
"Він призначений для розбиття силуету корабля, для ускладнення визначення дальності до нього, його напрямку руху та його типу", - пояснив експерт.
При цьому росіяни навіть не повторили технологію повністю. На відміну від оригінального сліпучого камуфляжу, цей був нанесений лише на передню та кормову частину кораблів, а також на 76,2-мм гармату АК-176МА корабля "Буря". Теоретично навіть у такому неповному вигляді розфарбовка мала б заважати візуальному розпізнаванню кораблів з великої відстані.
Чому камуфляж не рятує від українських дронів
Головна проблема задумки росіян - вона розрахована на людське око при денному спостереженні, тоді як українські безпілотники давно працюють інакше. Українські безпілотники глибинного ураження використовують тепловізійні камери, а випадки застосування звичайних денних камер вкрай рідкісні. Та ж логіка діє і на воді.
Безекіпажні катери мають одразу обидві камери та можуть вільно перемикатись між ними залежно від потреб. Але й це не рятує носії "Калібрів", адже тепловізійні камери не здатні розрізняти кольорів, тому оператор українського безпілотника навіть не побачить, що рашисти нанесли на свій борт сліпучий камуфляж.
Не набагато ефективніші й антидронові сітки, якими обвішали "Мытищи" та "Бурю". Ті, що можна побачити на цих двох кораблях, також не мають сенсу, оскільки не закривають повністю рубку, й допоможуть лише від ударів FPV-дронів. Аналітики також звертають увагу, що процес захисту кораблів "Мытищи" та "Буря" може бути ще не завершеним, оскільки хоч кораблі й одного проєкту із незначними змінами, але мають зовсім різний неуніфікований захист та камуфляж.
Спроби замаскувати кораблі свідчать, що росіяни продовжують шукати відповідь на загрозу з боку українських безпілотників, водночас втрачаючи здатність активно застосовувати озброєння з цих суден. Раніше Інформатор повідомляв, що СБУ завдала серії ударів по військових цілях РФ, унаслідок чого було уражено комплекси С-400, кораблі та склади дронів на території Росії.
Також ми писали, що у Керчі загорівся суднобудівний завод "Залив", де будують кораблі для російського флоту, і моніторингові канали зафіксували одразу два осередки займання на території підприємства.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
