Відтепер обряд "Гоніння гадюк" у Національному переліку елементів
Міністерство культури та інформаційної політики додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України рідкісний обряд з Донбасу "Гоніння гадюк". Обряд присвячений початку Великого посту, який є часом покаяння в усіх поганих вчинках.
Такий обряд зафіксований у селі Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванській громаді Сватівського району Луганської області. Знання та вміння передаються від покоління до покоління, йдеться в Наказі Міністерства культури № 650.
"Хоча обряд, скоріш за все, походить з дохристиянських вірувань, але з прийняттям християнства він набув нових рис", - повідомляють у Мінкульті.
Крім цього, до переліку внесли ще обряд заплітання весільної коси в селищі Білокуракине Луганської області та практику з охорони ремесел та народного мистецтва.
Перший день Великого посту має назву "жилавий понеділок". Жінкам, за повір'ями, цього дня суворо заборонено ходити по сусідах, бо вони нібито принесуть у чужу оселю лихо.
"Гоніння" - це очищення дому від злих духів, злиднів, лиха, хвороб, що й називають "гадюками, гадами". Обряд виконують лише хлопці та чоловіки, їх називають полазниками (від слова "лазити, ходити селом"). Чоловіки ходять від хати до хати, кличуть господарів і пропонують вигнати палицями гадюк на подвір'я, а після ритуалу хазяї пригощають хлопців, а дорослим чоловікам можуть дати чарку. Після обходу села палиці, якими гнали гадюк, спалюють та вечеряють смаколиками від селян.
Мінкульт у наказі рекомендує правильно розповідати про обряд, щоб той не перетворився на сценічний варіант або не злився зі святкуванням "Колодія".
Про цей обряд розповідає Луганський обласний центр народної творчості. Там йдеться, що дівчата активно виконували цей обряд приблизно до середини 20 століття.
Дівчата охоче використовували обряд "Заплітання весільної коси". Його елементи: заплітання коси, одягання весільного вінка з рясними стрічками, вплітання калини в коси. Калина була обов'язковою на весіллі. Вона вважалася "весільним деревом", символом любові, щастя, поваги, краси та дівочої вроди. А вінок в наші дні замінила фата.
Під час традиційного обряду дівчина сідає на діжку з кожухом, а старша дружка заплітає їй коси й прикрашає кольоровими стрічками - це обереги від лихого ока. Потім одягають вінок, сплетений на дівич-вечорі. Інші дружки тим часом співають. Потім наречену вбирають в традиційне українське вбрання та взуття.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.