Перехоплювачі швидкістних ворожих безпілотників обіцяють наприкінці листопада
Швидкість російських реактивних дронів найближчим часом може зрости до 800-900 км/год, тоді як наразі окремі виробники вже заявляють про показники до 700 км/год. Про це 6 жовтня повідомив заступник командувача Повітряних сил Юрій Черевашенко під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. За його словами, Україна отримає потрібні обсяги дронів-перехоплювачів для боротьби з такими цілями орієнтовно не раніше кінця листопада.
Паралельно над створенням реактивних перехоплювачів активно працюють 20 компаній, частина з яких уже показала перші результати у збитті ворожих БпЛА. Головним стримувальним фактором Черевашенко назвав саме технологічні рішення, а не брак людей чи пілотів. На засіданні слідчої комісії він заявив, що 14 уже проводять тестові польоти, шість мають підтверджені результати зі знищення реактивних дронів, три виробники вважаються перспективними. Два зразки техніки вже пройшли кодифікацію, один із них - перехоплювач "Хижак".
Найефективнішим способом боротьби з реактивними дронами командувач назвав удари по місцях їхнього базування і запуску - так званих "дронопортах". Кілька таких уражень уже відбулися, проте об'єкти сильно укріплені бетоном, що ускладнює їхнє знищення. Серед наявних засобів проти швидкісних безпілотників Черевашенко виділив винищувачі F-16, хоча зазначив, що техніка працює у дуже високому темпі й потребує допомоги партнерів для підтримки її готовності.
Черевашенко розповів, що противник використовує елементи штучного інтелекту для планування маршрутів атак і розпізнавання цілей - зокрема під час довгих хвильових ударів по Одесі з короткими паузами між хвилями. У відповідь Повітряні сили також впроваджують ШІ, у тому числі в автоматизованих турелях.
Найскладнішою ділянкою для протиповітряної оборони командувач назвав акваторію Чорного моря, де контролювати небо значно важче: засоби ураження часто можуть працювати лише на зустрічних курсах, а росіяни мають більше свободи у виборі маршрутів. Для захисту портів і узбережжя застосовують "дрономатки" - платформи-носії дронів, які дозволяють довше чергувати в районі. Щодо навантаження на мобільні вогневі групи Черевашенко зазначив, що нарощувати їхню кількість немає сенсу - натомість потрібно підвищувати якість підготовки, адже в Київському регіоні окремі групи чергують до двох діб поспіль без зміни.
Укомплектованість підрозділів пілотами становить близько 75%, масового некомплекту немає, а частину наявних і колишніх пілотів планують перекваліфікувати саме під реактивні перехоплювачі. Щодо прольотів російських дронів у повітряний простір Молдови командувач зазначив, що це переважно сплановані акції, а вплив засобів радіоелектронної боротьби на такі маршрути мінімальний - лише 2-3%. Водночас він підтвердив, що Білорусь допомагає ретрансляторами, без яких удари по західних регіонах України були б значно складнішими.
Росія протягом останніх місяців поступово замінює частину звичайних ударних дронів апаратами з турбореактивним двигуном, здатними розвивати значно вищу швидкість, ніж звичайні "шахеди". Через це традиційні мобільні вогневі групи з кулеметами не завжди встигають реагувати на такі цілі, і українські виробники вже кілька місяців пришвидшено розробляють власні швидкісні перехоплювачі для протидії цій загрозі.
Саме тому питання темпів постачання нових засобів і залишається одним із ключових для Повітряних сил - адже від цього прямо залежить, наскільки швидко вдасться закрити вразливість перед реактивними дронами по всій території України.
Раніше Інформатор повідомляв, що реактивні дрони-перехоплювачі масово входять у ЗСУ, і за оцінками військових та заявами на найвищому державному рівні, на масштабне застосування таких засобів потрібно почекати ще приблизно два місяці.
Також ми писали, що у Києві 12 турелей показали себе у збитті дронів, а оператори таких комплексів здатні мінусувати цілі на відстані до 1,4 кілометра, хоча середня ефективність їхнього застосування становить близько 28%.