Кремль шукає шляхи пом'якшення санкцій США, не чекаючи завершення війни в Україні
Кремль готується посилити тиск на Україну та водночас домагатися послаблення американських санкцій, скориставшись ослабленням Дональда Трампа після проміжних виборів до Конгресу США. У Москві дедалі менше вірять, що президент США зможе примусити Київ погодитися на мирну угоду на російських умовах. Водночас Путін і далі не демонструє готовності відмовлятися від територіальних вимог до України.
Про це повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерело, наближене до Кремля. За даними видання, пісдя програшу на виборах Володимир Путін і Володимир Зеленський матимуть справу з принципово іншим Трампом, і ця нова політична реальність може суттєво вплинути на хід війни Росії проти України. Джерело, наближене до Кремля, повідомило агентству, що після досягнутої раніше домовленості про постачання російського дизельного пального до США Москва шукатиме способи домогтися подальшого послаблення американських обмежень.
Кінцева мета Кремля, за даними джерела, полягає в тому, щоб переконати Трампа, що США та Росія можуть вести спільні справи без попереднього припинення війни в Україні. Спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер раніше намагалися схилити Москву до поступок, пропонуючи масштабні комерційні угоди для американських компаній після завершення війни, однак наразі в Кремлі обирають інший розрахунок - тиснути далі, а не домовлятися про мир першочергово.

Москва розраховує, що політичне ослаблення американського президента після виборів дасть Путіну більшу свободу дій для нарощування ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі, адже обмежений у можливостях Трамп матиме менше важелів для тиску на Кремль. Водночас аналітики видання зазначають, що ослаблений Трамп навряд чи стане прихильнішим до підтримки України та Європи, хоча це теоретично може зменшити його спроможність тиснути на Зеленського, аби змусити того погодитися на невигідну угоду.
Наступ Кремля на дипломатичному фронті відбувається паралельно з нарощуванням ударів по цивільній інфраструктурі України. Як писав Інститут вивчення війни, Путін робить ставку на масовані удари по цивільних об'єктах, щоб компенсувати відсутність просування на фронті та змусити Україну до капітуляції ще до кінця зими. Аналітики ISW вказують, що дальні удари безпілотниками та ракетами вбили або поранили понад 7500 цивільних осіб з початку 2026 року - майже на 50 відсотків більше, ніж за весь 2025 рік.
Голосування до Конгресу США відбулося 3 листопада, і за попередніми результатами Демократична партія здобула більшість у Сенаті та впритул наблизилася до контролю над Палатою представників. Саме ця зміна балансу сил у Вашингтоні, на думку Bloomberg, формує нову політичну реальність, у якій доведеться діяти як Трампу, так і Кремлю з Києвом. Від того, яка партія контролюватиме обидві палати Конгресу, може залежати і доля нової допомоги Україні, адже демократи здатні самостійно формувати порядок денний і навіть подолати можливе вето президента.
Раніше Інформатор повідомляв, що за наявними даними демократи отримали шість додаткових місць у Сенаті та понад десять - у Палаті представників, вперше за останні десятиліття здобувши сенаторські мандати від Техасу та Канзасу.
Також ми писали, що сам Дональд Трамп визнав результати голосування, заявивши, що республіканці перемогли б "з розгромним рахунком", якби його ім'я стояло в бюлетенях, хоча підкреслив готовність співпрацювати з демократами, які здобувають контроль над Конгресом.