Причина страйку Ради відома: у Слузі народу хочуть відставки уряду Свириденко
У парламенті просувають депутатські ініціативи, тоді як урядові фактично не мають підтримки
У Верховній Раді триває напруження навколо голосування за законопроєкти. Депутати знаходять голоси для власних ініціатив, але не підтримують урядові документи. На тлі цього обговорюють можливий конфлікт усередині більшості та тиск на уряд прем'єр-міністерки Юлії Свириденко. Водночас під час воєнного стану парламент не може відправити Кабінет міністрів у відставку.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що у Раді знаходяться голоси для депутатських законопроєктів, але не для урядових.
"У Раді спокійно проходять депутатські законопроекти) Ось тільки що підтримали #14104 щодо підтримки форм державної підтримки у сфері освіти. А ось у урядових законопроектів немає шансів", - написав він.
Також депутати ухвалили ще один законопроєкт #13155. Йдеться про звільнення мешканців пошкодженого житла від оплати комунальних послуг і податків на час відновлення.
"Тільки що пройшов законопроєкт у 308 голосів у другому читанні, #13155 – звільнення мешканців пошкодженого житла від сплати комунальних послуг і податків на період відновлення…. Ініціатива депутатська, і як бачите, всі голоси різко знайшлись))). Це для тих, хто намагався продати тезу "депутати бояться НАБУ…", "немає голосів"… Є, просто не для цього Уряду", - написав Железняк.
Послаблення президентської вертикалі
Верховна Рада не може відправити уряд у відставку під час воєнного стану. Тому, депутати обрали інший шлях - блокування урядових законопроєктів, частина з яких є критично важливими, зокрема для отримання фінансової підтримки від Європейського Союзу.
У політичних колах обговорюють, що вирішення ситуації залежить від президента. У нього є два можливі варіанти дій - посилення впливу на депутатів або кадрові зміни в уряді, а саме звільнити Свириденко. Водночас реалізація цих сценаріїв ускладнюється. Зміна складу Кабінету міністрів потребує підтримки парламенту, а це означає необхідність домовленостей із фракцією більшості.
У Володимира Зеленського вже є досвід тиску на депутатів. 20 листопада президент зустрічався з фракцією "Слуги народу" за вісім днів до відставки Андрія Єрмака. В медіа писали про можливу підготовку до жорсткого тиску на парламентарів. За даними "Української правди", навіть готувався арешт голови фракції СН Давіда Арахамії.
Очевидці розповідали, що Єрмак прийшов на ту зустріч з об’ємною папкою, яка, ймовірно, містила компромат на депутатів. Однак нічого не вийшло - жодних арештів не відбулося, а депутати зважилися навіть на безпрецедентний крок. Вони висміяли одну з відповідей Зеленського на свої запитання. Невдовзі Єрмак пішов у відставку з посади голови ОП.
Другий варіант - прибрати Свириденко - теж не підходить для Зеленського. Тому що недостатньо просто звільнити голову уряду. Потрібно призначити новий склад Кабміну. І виходить, що пройде лише той склад, на який дасть згоду його ж власна фракція. Яка зараз грає не на його боці. Фактично це означатиме серйозне послаблення президентської вертикалі. Раніше треба було домовлятися на Банковій, тепер, виходить, треба буде йти до Ради, на вул. Грушевського - до Арахамії.
Два сценарії подолання кризи у Верховній Раді
Тобто бунт, як це виглядає зараз, не такий простий, і наслідки у нього можуть виявитися далекосяжними. Але є кілька варіантів, як зняти напругу:
1. Президент може спробувати домовитися з депутатами. Вони дійдуть компромісу, внаслідок чого робота Ради буде розблокована. Мимоволі спадають на думку легендарні "конверти", які отримували члени фракції "СН" на початку президентства Зеленського. Тобто центральна влада (в теорії) може спробувати купити депутатів.
Але зробити це буде не так уже й просто після розслідування НАБУ про ті самі "конверти". Проблема в тому, що хтось із депутатів може злити все це в НАБУ, і це суттєво ускладнить ситуацію.
2. Питання в тому, чого насправді домагаються депутати. Якщо вони страйкують не лише через уряд, який вважають некомпетентним, а й через відсутність тісної взаємодії з президентською вертикаллю (як це склалося з часів Єрмака), то це питання можна вирішити. Посилити комунікацію, відправити у відставку тих депутатів, які просяться, вирішити інші важливі для парламенту проблеми. Тобто шукати компроміс без принципових поступок.
З поганого: як відомо з розслідувань Бігуса, Арахамія контролює більшу частину фракції "СН". Також Арахамія бере активну участь у мирних переговорах з РФ, які, як сказав 24 березня Зеленський, зайшли у глухий кут. Раптом може виявитися, що погляди Зеленського та Арахамії щодо мирних переговорів кардинально розходяться. Якщо справжнє підґрунтя бунту в Раді пов'язане саме з цією причиною, то наслідки будуть найважчими.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
