Брюссель додає до чорного списку 1646 імен, серед них - депутати з окупованих територій України.
Посли країн Євросоюзу 7 жовтня погодили найбільше за весь час розширення санкційного списку проти Росії - одразу 1646 нових імен. До переліку потраплять 743 фізособи та 826 юридичних осіб, яких звинувачують у підтримці повномасштабного вторгнення в Україну, а також окремо 77 депутатів, які балотувалися на окупованих територіях України на вересневих виборах до Держдуми РФ, що більшість держав визнали нелегітимними. Рішення ухвалили на тлі почастішання гібридних атак, частину яких приписують Москві.
Посли завершили погодження списку після кількох тижнів перемовин та ретельної юридичної перевірки, яка забрала особливо багато часу через величезну кількість імен, повідомляє Euronews. Остаточно рішення затвердять у понеділок на засіданні міністрів закордонних справ у Люксембурзі, і лише після цього повний перелік стане публічним. Санкції традиційно передбачають заборону на в'їзд, заморожування активів і заборону фінансування підсанкційних осіб.
Країни-члени ЄС поспішали домовитися, щоб продемонструвати єдність на тлі серії гібридних атак, частину яких пов'язують із Росією. Зокрема, у Брюсселі вже розпочали роботу над новими списками у відповідь на інцидент із безпілотниками в аеропорту Лейпцига в Німеччині.
Ще одна причина, з якої Євросоюз прагне продемонструвати згуртованість, - це минулорічне рішення виключити зі санкційного переліку двох впливових олігархів, Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Виключення Усманова, на вимогу Франції, було пов'язане зі звільненням ув'язненого за посередництва тюркських держав, які давно лобіювали інтереси бізнесмена: одного французького громадянина вже звільнили, другий залишається під вартою.
В обмін на цю поступку Євросоюз продовжив дію всього санкційного списку на безпрецедентні три роки, і невдовзі чорний список охоплюватиме майже 4650 імен. Висока представниця ЄС із питань закордонних справ Кая Каллас раніше цього тижня привітала трирічне продовження санкцій, проте визнала, що повернення Усманова й Фрідмана до списку найближчим часом малоймовірне.
"Країни мають право пропонувати прізвища, які варто включити до санкційного списку. Але остаточне рішення завжди за державами-членами. І я не бачу, щоб це сталося щодо цих двох осіб найближчим часом", - сказала висока представниця ЄС Кая Каллас.
У Брюсселі досі обговорюють наслідки історії з Усмановим і прецедент, який вона могла створити для спільної зовнішньої політики, що традиційно ухвалюється одноголосно. На тлі підготовки до прийняття нових членів Європейська комісія запропонувала застосувати так звану пасерельну клаузулу, яка дозволила б перейти від одноголосного ухвалення рішень до голосування кваліфікованою більшістю з питань санкцій, щоб уникнути багаторазового застосування вето. Проте ця клаузула створює замкнене коло: аби відмовитися від одноголосності, потрібна саме одноголосність.
Раніше Інформатор повідомляв, що уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розкритикував рішення ЄС зняти санкції з Усманова та Фрідмана, назвавши його дивним на тлі того, що зв'язки бізнесменів із Кремлем нікуди не зникли. Також ми писали, що Кая Каллас відповіла на запитання про шанси повернути обох олігархів до санкційного переліку, зазначивши, що Україна вже запропонувала ЄС замінити їх іншими російськими бізнесменами.