Польща ввела день пам’яті жертв Волинської трагедії: Україна відреагувала
Поляки назвали "геноцидом" дії ОУН та УПА, в Києві заявили, що такі дії можуть підірвати наявні досягнення в цьому питанні
Польський Сейм ухвалив нове державне свято у пам'ять про жертв Волинської трагедії. Відтепер поляки щороку 11 липня відзначатимуть день пам'яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". У МЗС України вже відреагували та заявили, що Варшаві не варто шукати ворогів серед українців.
Так, 4 червня польський Сейм прийняв закон про встановлення нового державного свята. Депутати наголосили, що "мучеництво за приналежність до польської нації заслуговує на те, щоб про нього пам'ятали у вигляді дня, що призначається щорічно польською державою, в який будуть вшановувати жертви".
"В період з 1939 по 1946 рік ОУН та УПА, а також інші українські націоналістичні формування, що діяли на східних прикордонних територіях Другої Польської Республіки" скоїли "геноцид польського населення. Вони вбили понад 100 тисяч поляків, переважно селян, знищили їхнє майно та змусили сотні тисяч поляків покинути східні прикордонні території Другої Польської Республіки", - заявили у Польщі.
В МЗС України своєю чергою заявили, що такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють країни. В тому числі у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн.
"Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки. Закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею. Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям - серед поляків. Ворог у нас спільний - Росія. Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх", - наголосили у відомстві.
Конфлікт через Волинську трагедію
Волинська трагедія донині впливає на україно-польські відносини. Польща не визнає, що випадки насилля відбувались з обох сторін.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів, Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943-45 роках бійцями УПА.
Питання ексгумацій роками було яблуком розбрату у відносинах між Україною та Польщею. Польська влада, очолювана Дональдом Туском, тисла на Київ з вимогою скасувати мораторій. У Варшаві навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.
Тільки наприкінці травня в селі Пужники на Тернопільщині провели спільні ексгумаційні роботи, які проводили за участі українських та польських фахівців, під час яких виявили останки 42 людей. Розкопки вважались "проривом" в українсько-польських відносинах у темі обговорення Волинської трагедії.
Новий президент Польщі Кароль Навроцький вже закликав українського лідера врегулювати історичні питання.
Зараз читають на Інформаторі
