ТОПТЕМИ:

15:26

Пляма лягла на всіх українців: відома акторка пояснила, що коється в Польщі

Тетяна Малкова розповіла, чому ставлення поляків до нас погіршується

Популярна актриса Тетяна Малкова, яка відома завдяки головній ролі у фільмі "Конотопська відьма" та серіалу "Моя улюблена Страшко" поділилася, як змінювалося ставлення до українців у Польщі протягом цієї війни. Вона назвала причини, через які воно псується, а також розповіла про те, як довго адаптовувалися діти до життя в іншій країні. Це стало відомо з її інтерв’ю виданню OBOZ.UA.

До повернення дітей у Київ не готова

З початку повномасштабного вторгнення Тетяна переїхала з сім’єю до Польщі. Але через те, що там її не часто запрошують зніматися, а в Україні вона стала зіркою, то актрисі доводиться часто перетинати кордон та перетинатися з польськими митниками, які зовсім по різному ставляться до українців. Також вона зізналася, що їй дуже хочеться повернутися, але зупиняє питання безпеки дітей.

“Усе дуже залежить від конкретних людей. Буває, що прикордонники справді поводяться різко й безцеремонно. А буває – абсолютно коректно. Тут така справа: ніколи не знаєш, на яку зміну потрапиш. У будь-якій країні, у будь-якій системі є людський фактор.

Я дуже хочу додому. І це не просто слова – навіть моє тіло реагує буквально фізично. Коли повертаюся з України, чоловік каже, що я інша – натхненна, наповнена, з величезною кількістю сил. Варто побути за кордоном кілька днів – і наче згасаю. Мені там енергетично складно. Дуже чітко це відчуваю на рівні тіла: мені потрібно бути тут. Але є й інша реальність – безпека дітей. Як би я не хотіла жити інакше, зараз мені спокійніше, щоб вони були там. А оскільки діти там – то й я між двома світами”, - каже Малкова.

Актриса вивезла двох дітей: доньку, яка вже скоро закінчить школу та сина, який нещодавно тільки почав навчатися. Ця різниця у віці суттєво позначилася на швидкості їхньої адаптації за кордоном. І для сина вона пройшла набагато швидше ніж для доньки. За весь цей час вони лише один раз поверталися до України, але не до Києва, до це було небезпечно з точки зору актриси.

“Старша донька адаптувалася трохи важче. Для підлітка будь-які зміни стресові, тож, мабуть, їй було найскладніше. Молодший, навпаки, швидко поладнав з новими дітьми – буквально за пів року. Хоча й для нього це був непростий процес. Потрібен був час, терпіння й усвідомлення того, що багато чого не можна зробити за один день. І ось зараз усе нормалізувалося, вони почуваються більш-менш комфортно.

Вдома вони поки не були. Один раз я брала їх обох на Закарпаття – там порівняно безпечно, і хотіла, щоб вони трохи відчули себе ніби вдома. До Києва поки не приводжу – ще не готова”, - розповідає Тетяна.

Коли Тетяна знімається в Україні з дітьми у Польщі залишається чоловік.

Новини про корупцію в Україні різко ламають відношення до нас

Ставлення поляків до українців дуже суттєво залежить, як від гучних скандалів, які прекрасно чують і помічають за кордоном, так і дрібні деталі, коли українці приїжджають до іншої країни на дорогому авто. Коли місцеві бачать такі машини з українськими номерами бажання підтримувати нас зникає.

“Воно змінюється постійно. І змінюється не саме по собі, а разом із новинами, інформаційним тлом, пропагандою, яку ведуть наші "прекрасні" сусіди. Але впливає не тільки це. Коли почалася повномасштабна війна, хвиля емпатії була величезна.

Але потім з’являються новини про корупцію в Україні – й усе різко ламається. Люди перестають донатити, починають ставити запитання: "А навіщо ми взагалі віддаємо свої гроші? Щоб потім спливало отаке?". Це дуже підриває довіру й ставлення до українців загалом. Бо виходить так: одна людина чи дві зробили, м’яко кажучи, не дуже хорошу річ – і пляма лягає на всіх українців. Колективна відповідальність, якої тут насправді не має бути, але вона працює в головах”, - каже Тетяна.

Не тільки глобальні але і дрібні особисті деталі впливають на ставлення до нас. Навіть той факт, що людина на дорогій автівці “вбиває” бажання допомагати. А той факт, що люди взагалі живуть майже в іншому світі без тривог та обстрілів, взагалі, заважає їм зрозуміти, що у нас відбувається насправді.

“Плюс є ще фактор втоми. Люди виснажуються постійно допомагати тим, кого не бачать, не чують, не відчувають поруч. Якби вони щодня чули сирени, якби в них були родичі, які потерпають у будинках, у які влучають дрони, – емпатія була б іншою.

А коли війна на екрані, то й біль здається далеким. Ставлення поступово холоне. І на цьому тлі особливо дратують історії, коли хтось з українців приїжджає, припустимо, на Porsche. Люди це бачать. І це, на жаль, знову б’є по образу всіх”, - ділиться актриса.

Зараз читають на Інформаторі

16:37

Укрзалізниця змінює графіки руху через небезпеку