Півтора року мовчання. Українська медіазірка випустила нове футбольне шоу: про що воно буде? Екслюзив-інтерв'ю Інформатора

Олександр Денисов — одна із культових фігур в українському футболі. Деякі з нинішніх гравців УПЛ ще не народилися, коли він вже вів один із найуспішніших проєктів українського спортивного телебачення - "Футбольний вік-енд".

Днями Олександр Денисов повернувся до інформаційного простору із новим шоу – "Гра Футболів". Воно виходить на одноіменному YouTube-каналі, а за форматом це історичний екскурс в минуле українського футболу.

Чому саме цей формат, чи можливі трансляції чемпіонату України в YouTube та який момент в журналістський кар’єрі Олександра Денисова став найсумнішим - про це все спортивний шоумен розповів в ексклюзивному інтерв’ю Інформатору.

Новий проєкт - "Гра Футболів"

- Олександре, розкажіть детальніше про свій новий проєкт: чому ви вирішили поринути в історію українського футболу?

- У цій історії співпало декілька моментів. Я довго вивчав, хто і чим займається в українському YouTube і де я себе хотів би бачити, щоб я був в комфорті із самим собою та робив те, що мені подобається. В принципі, історичний екскурс мене приваблював. І якщо пам’ятаєте, то я казав, що якщо я повернусь до роботи в кадрі, то повернуся із чимось таким, чого я раніше не робив. Щоб це був суто новий напрямок.

Я дивився, хто і що робить навколо українського футболу. Здебільшого наші блогери намагаються щось робити навколо подій, конфліктів, матчів і тд. Ну і до цієї всієї маси ще й Денисов буде про це говорити. Може це добре, а може вже й забагато. Бо, по суті, я 20 років на телеканалах "Футбол" це приблизно й робив. Це були програми все ж таки навколо матчів чемпіонату України. Відверто скажу, що я вже морально втомлений, щоб знову заходити у цю історію — хто забив рукою, чи справедлива червона картка, а був VAR чи не був. У мене це вже не викликає ніяких емоцій, оперативно аналізувати матчі.

Я дивився в різні сторони, що я хочу робити і як. І я побачив, що є ось така ніша, яка, по-перше, цікава мені, а по-друге вона потребує великої концентрації. Це стосується і редакторської роботи, і текстів, і монтажу, і музичного супроводу. Тобто, якщо я хочу щось зробити у цьому напрямку, то я буду максимально докладати зусиль, щоб зробити з цього дійсно якісний продукт, а не те, що я просто сів перед камерою та говорю на якусь цікаву тему.

Свій вплив мали і події, які розпочалися. Маю на увазі війну із росією. До 24 лютого 2022 року наш вболівальник спокійно дивився як українських, так і російських блогерів. А після 24 лютого це був такий переділ для всіх, що ми всі дійсно відмовилися від перегляду російських блогерів. І коли з’ясувалося, що є тільки наші, то небагато жанрів охоплюються з точки зору надання людям того, що вони хотіли би подивитися або захотіли б, якби їм це запропонували. І ось жанр художньої розповіді про історію футболу, в тому числі, дуже потрібний як молодому поколінню, так і тим, хто може це згадати. А може хтось і дійсно не бачив, не чув якихось історій і їм це буде цікаво.

Я це бачу, як глянцевий журнал. Приходиш кудись, бачиш, що він лежить на столі. Ти взяв незалежно від того, коли цей випуск було надруковано, гортаєш та читаєш якісь цікаві історії. На це не впливає час. Це можна подивитися сьогодні, або через 10 років і дізнатися для себе купу цікавих історій.

- "Гра Футболів" — це окремий YouTube-канал. Ваше шоу матиме ось такий сталий формат чи можливі експерименти із гостями?

- Ні, це буде саме той формат, який побачили усі в прем’єрному показі. Це формат розповіді, в студії буду я один. Найближчим часом це буде саме так і мені це цікаво.

- Чи відчували ви ломку за роботою в кадрі після паузу довжиною в півтора роки?

— Я не буду щось вигадувати: ломки у мене не було. Я не скучив. Довго відпочивав від кадру. У мене з’явився власний YouTube-проєкт, я довго займався організаційно-комерційними питаннями. Далі, я почав співпрацю із футбольним клубом Полісся. Якщо казати про мою завантаженість, я лише запитував себе, чи зможу я все це потягнути. Було стільки роботи, що просто не мав можливості голову підняти.

Коли я почав робити перші кроки у Поліссі, я би порівняв це із запуском телеканалів "Футбол". Тому що там дуже багато чого потрібно зробити, бо багато чого немає, клуб тільки формується. Я запитував себе: "Що ти робиш? Ти ж хочеш робити якісно. А це потребує часу, зусиль, моральних та фізичних". І оце мене задрайвило. Чи зможу я всі кілька напрямків якісно підтримувати? І власний YouTube, і виконувати обов’язки в клубі, які на мене поклали. Ось я і вирішив: "Окей, давайте спробуємо".

- Зонтичний бренд ваших YouTube-каналів, One Pitch Group теоретично може стати транслятором якогось чемпіонату? Досвід трансляції турнірів вже був, якщо згадати Winter Cup. А Першу лігу, наприклад? Чи є така технічна можливість?

- Технічна можливість – це технічне питання. Це означає, що вона завжди є. Щодо формату YouTube-каналів… Давайте розкладемо це на жанри. Ось є Футбол 2.0. Я би сказав, що зонтичний бренд – це Футбол 2.0, а One Pitch Group — це назва компанії, товариства. Футбол 2.0 - це огляди та студії. Футбол Time – це інформаційний канал, єдиний в країні канал футбольних новин. Унікальність в тому, що кожного дня викладається контент та виготовляється продукт. Якщо у інших це раз на тиждень, пару разів на тиждень, то тут це щоденна історія. Третя жанрова історія тепер – це історичний екскурс.

Ми пробували транслювати події. Я можу сказати, що специфіка YouTube — це трансляції якихось окремих подій. Ті канали, які ми робимо, це про те, що я сказав вище. Економічно транслюватися в YouTube нема сенсу. Тому що футбольний контент працює по моделі платного перегляду. Там тоді буде економіка. Тому, повертаючись до початку відповіді: технічно все можливо. Але питання бізнесу. І ось трансляції в YouTube – це не бізнес. Бізнес в YouTube - це правильно зроблені огляди, правильно зроблений продукт, який зможе приносити монетизацію.

Український футбол та журналістика

- 20 з лишком років - це великий термін для спортивної журналістики. В який момент ви відчули найбільше щастя в професії, а в який - найбільший смуток?

-  Я пам’ятаю, як колись вийшов перший Футбольний вік-енд, який мені самому сподобався. І це було якесь велике щастя. Потім я пам’ятаю запуск Великого футболу, коли цей проєкт співпав із Євро-2012. І це було теж щастя.

Вчора я теж був щасливий, коли побачив зворотній зв’язок, кількість лайків та коментарів. Я зробив людям гарно і це є той самий творчий кайф, коли ти відчуваєш, що влучив в неочікувану зону для глядача. Тому що всі очікували, що якщо Денисов повернеться, то це знову буде оглядова програма до чого всі звикли. А я повернувся із абсолютно новим форматом.

Стосовно розчарувань – не можу сказати, що були якісь такі моменти… Хіба, крім того всім відомого епізоду, коли я раптово дізнався, що каналів "Футбол" більше не буде і найголовніше, не буде цього фантастичного колективу прізвищ, які зараз прикрасили і клуби українські, і в YouTube реалізуються. І сьогодні вже важко уявити, що всі вони були в одній команді, на одному телеканалі. Це просто незабутня мить. В той момент так, було відчуття втрати того, на що ти поклав велику частину свого життя.

- Яким має бути найкраще шоу про футбол? Що вам подобається із західних шоу?

- Скажу чесно, зараз не слідкую за закордонними шоу, просто не вистачає часу. А наша футбольна галузь, навіть дивлячись на футбол не тільки з боку медіа, а й збоку футбольного клубу, то всі наші клуби відчувають порожнечу з точки зору популяризації українського футболу. Знайти огляд – неможливо, їх немає, як оглядової програми. Знайти якісну аналітику, вечірнє недільне шоу - неможливо. Є люди, деякі люди, які говорять про футбол, виказують свої думки. Але мені здається, що для УПЛ зараз, в дуже важкий час, не вистачає якісної медійності. Щоб це популяризувалося і глядач чітко знав, що в такий-то час, на такому-то каналі можна побачити все, і все можна зрозуміти, де скандал, а де ні. Оце велика втрата для українського футболу.

Навіть самі клуби на внутрішніх засіданнях кажуть: "А давайте може самі зробимо підсумкову програму?". Те, що колись було, як сонце встає або сонце сідає, виявилось, що для цього потрібно докласти багато зусиль. Я кажу не тільки про себе, щоб це не здавалося егоцентричною відповіддю, були ж ще й інші програми.

- Як за ці 20 років змінився український футбол? І як за вашими відчуттями мінялася спортивна журналістика разом з ним?

- Телевізійна журналістика взагалі радикально змінилася. Зараз я глобально навіть не уявляю, як після перемоги телебачення повернеться до життя. Чи повернуться глядачі на телебачення? Технології вже привчили отримувати інформацію в інший спосіб. Те, що у мене висить на стіні, я навіть не можу назвати телевізором тепер. Це пристрій для переглядання контенту. А от саме телевізійний канал щоб дивилися… цікаво, як це буде виглядати.

Змінився спосіб доставки інформації - немає стандартів. Те, що раніше було регламентовано, вважалося правильним і так далі, зараз це все простір для фантазії. Насправді, це добре. Скільки б я не працював на телебаченні, не знаю, співпадіння це чи ні, але найкращими журналістами завжди були ті, хто ніколи не вчився на журналістиці.

Глобалізація футболу торкнулася України

- Чи підтримуєте ви взаємини із Віктором Леоненком зараз? Коли востаннє бачилися і про що спілкувалися?

- Ми не бачилися з початку війни. А спілкувався я з ним трохи менше року тому - привітав його з Днем народження.

- Чи немає у вас планів написати книгу? Якщо є, то про що вона буде?

- Зарано ще писати книги. Та й не цікаво, не драйвить мене ця ідея.

- Яке питання ми вам не поставили, але ви б дуже хотіли на нього відповісти?

- Я би хотів сказати, що дуже важливо приділяти увагу нашому новому поколінню, яке зростає. Щоб було більше обізнанності, що таке український футбол, його історія, фігури, привабливість. Це теж в тому числі формує погляди. Зараз наш український футбол програє Манчестерам Сіті, Барселонам, Баваріям і всім іншим. Все менше хлопчиків на майданчиках грають у футбол в футболках українських клубів, а все більше йде глобалізація. Хочуть мати футболку Ліверпуля, а не українського клубу.

Тому і мій проєкт спрямований саме на ті історичні екскурси, щоб робити наш футбол ближчим для наших глядачів. Ви ж бачите, що перший випуск присвячений матчам Україна - Росія. А вони відбулися, по суті, 24-25 років тому. Це вже 2,5 покоління виросло. Нам здається, що це було майже вчора, а багато глядачів кажуть: "А я не чув таку історію". Або "Я чув, але не знав такі подробиці". Оце для мене найголовніше досягнення, що я зміг вкласти щось в кругозір нашого вболівальника. Як юного, так і того, хто може це згадати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.