Переговори щодо України зайшли в глухий кут ще до Ірану - ВВС
Мирний процес між Києвом, Москвою та Вашингтоном почав втрачати динаміку задовго до загострення на Близькому Сході. Головними причинами стали розбіжності щодо Донбасу та відсутність прогресу в питанні гарантій безпеки
Процес мирних перемовин між Києвом, Москвою та Вашингтоном, що триває від початку року, фактично призупинився. Публічно це часто пов'язують із відволіканням США на іранський напрямок. Однак, як зазначає ВВС, справжні причини значно глибші.
За інформацією видання, уповільнення переговорів почалося ще до загострення ситуації навколо Ірану. Основні розбіжності стосуються найчутливіших тем - майбутнього Донбасу та системи гарантій безпеки, без яких досягнення стійкого миру виглядає малоймовірним. Як повідомили журналістам високопоставлений європейський дипломат і кілька обізнаних джерел, мирний процес почав "видихатися" задовго до зовнішніх факторів. Вони вважають, що нинішній формат і порядок денний переговорів навряд чи дозволять завершити війну.
Невирішені ключові вузли
Серед головних проблем залишаються статус Запорізької АЕС, а також питання територій Донбасу, які контролюються Україною, на передачі яких наполягає Росія. За словами джерел, жодного суттєвого зближення позицій сторін у цих питаннях не відбулося.
Окремо наголошується, що Кремль фактично не розглядає варіанти, які відрізняються від так званих "домовленостей Анкориджа". У Москві переконані, що під час зустрічі Володимир Путін і Дональд Трамп на Алясці у серпні 2025 року США погодилися на передачу Росії всього Донбасу, хоча насправді жодних офіційних угод тоді досягнуто не було. Також без відчутного прогресу триває обговорення майбутнього Запорізької атомної електростанції.
Замкнуте коло гарантій безпеки
Україна неодноразово заявляла, що готова говорити про територіальні компріси лише після отримання юридично зобов'язуючих міжнародних гарантій безпеки, які унеможливлять повторення агресії. Переговори щодо цього тривають уже кілька місяців. Зокрема, у грудні 2025 року за участі України, США та європейських лідерів обговорювалися гарантії за аналогією з п'ятою статтею НАТО. У січні 2026 року Володимир Зеленський заявляв, що пакет узгоджено "на 100%", однак відтоді ситуація не просунулася.
Один зі співрозмовників описав це як замкнуте коло: без гарантій безпеки Київ не готовий обговорювати території, але без руху в територіальному питанні переговори не можуть зрушити з місця.
Позиція Кремля та ширший контекст
Коментуючи ситуацію, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що складнощі були очікуваними:
"Було зрозуміло, що переговори будуть непростими... Багато питань, особливо територіальне питання, ще потрібно продовжувати обговорювати. Воно дуже складне. Багато інших складних питань. І ми вважаємо за краще публічно їх не озвучувати. Ми сподіваємося, що переговори продовжаться найближчим часом".
Джерела також зазначають, що існує низка інших тем, які сторони ще навіть не починали обговорювати. Серед пріоритетів Москви залишаються питання нерозширення НАТО та ширша архітектура безпеки в Європі - вони не менш важливі для Кремля, ніж контроль над Донбасом.
Водночас, за словами співрозмовників, Росія не зацікавлена у залученні європейських лідерів до переговорного процесу. Хоча без них обговорення безпекової архітектури на континенті виглядає неможливим.
Стратегія тиску і відсутність компромісів
Один із європейських дипломатів переконаний, що Москва свідомо фокусує переговори на темі Донбасу, щоб змусити Вашингтон тиснути на Київ:
"Тому що мета Росії полягає в тому, щоб Трамп звинувачував Зеленського в неготовності до компромісу. Росіяни знають, що українці не можуть погодитися на передачу Донбасу. Якщо росіяни почнуть висувати вимоги щодо гарантій безпеки і вимагати поступок уже від США, це виставить неготовною до компромісу стороною вже саму Росію".
Той самий дипломат вважає, що відсутність прогресу не турбує Володимира Путіна, який переконаний у власній перевазі:
"Йти на якісь компроміси йому немає сенсу. Його позиція полягає в тому, щоб затягувати цей процес і погіршувати становище України", - пояснив дипломат.
Останні заяви сторін
28 лютого Володимир Зеленський заявив, що російська делегація на переговорах не має повноважень ухвалювати рішення, а лише передає позицію Кремля. Своєю чергою, 18 березня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан повідомив про готовність Анкари прийняти наступний раунд переговорів щодо України.
Напередодні Туреччина також підтвердила свою незмінну позицію щодо Криму: Анкара не визнає його окупацію Росією та підтримує територіальну цілісність України. У заяві МЗС Туреччини наголошується і на необхідності захисту прав кримських татар на півострові. Водночас Володимир Зеленський висловив скепсис щодо перспектив переговорів із Росією. Під час візиту до Великої Британії він зауважив, що увага США нині значною мірою зміщена на ситуацію навколо Ірану, через що дипломатичні ініціативи гальмуються.
Читайте нас у Facebook
