Параноя Путіна почала паралізувати Росію - Foreign Affairs
Полювання ФСБ на "шпигунів" у РФ призвело до страху чиновників приймати рішення.
Побудована Кремлем система тотального полювання на "шпигунів" почала обертатися проти самої держави. Репресивна машина ФСБ настільки розрослася, що почала паралізувати роботу державних інститутів. Дефіцит довіри охопив навіть чиновників, і приватний бізнес, змушуючи їх переходити в режим виживання замість нормальної роботи. Путін продовжує ламати закони, щоб залишити лояльних пенсіонерів при владі у Кремлі, намагаючись утримати контроль над апаратом за допомогою вузького кола перевірених людей.
Про це йдеться у матеріалі Foreign Affairs. Видання зазначає, що за перші два десятиліття свого правління Путін будував модель державної безпеки навколо боротьби з тероризмом і екстремізмом, а після початку повномасштабної війни проти України ФСБ змінила фокус - з полювання на терористів на полювання на "шпигунів".
Влада шпигуномислення і параної коштувала дорого: побоюючись репресій з боку ФСБ, державні установи та приватні підприємства почали приховувати точні дані, уникати ухвалення рішень і загалом переходити в режим виживання. Серед звичайних росіян і держслужбовців зростання соціального контролю та переслідувань за державну зраду створило атмосферу постійної недовіри й відчуття паралічу. Для Кремля побудова всесильної силової держави зрештою може підірвати саму здатність керувати країною.
Важко переоцінити, наскільки широко режим Путіна застосовував інструменти контррозвідки після вторгнення в Україну. Першим викликом стало питання, як тримати в покорі російські еліти, багато з яких не виявляли ентузіазму щодо прямої конфронтації із Заходом. Для наведення дисципліни Кремль не лише посилив вибіркові репресії, а й часто спирався саме на антишпигунське законодавство.
Чистки сягнули найвищих щаблів влади
За даними видання, під переслідування потрапили чиновники цілого ряду міністерств - цифрового розвитку, оборони, енергетики, науки й освіти, промисловості й торгівлі, внутрішніх справ, транспорту, культури, надзвичайних ситуацій, розвитку Далекого Сходу та Арктики, а також представники московської міської влади. Слідчі також активно висували звинувачення у зловживанні владою, шахрайстві та розкраданні співробітникам федеральних відомств - Служби виконання покарань, Росприроднагляду, Нацгвардії, Агентства зі страхування вкладів і Митної служби.
Показовим прикладом видання називає колишнього заступника міністра цифрового розвитку Максима Паршина, якого заарештували у липні 2023 року. Паршин курирував національну програму імпортозаміщення, критично важливу для воєнних потреб, і мав добрі стосунки з міністром оборони Андрієм Бєлоусовим. Попри це, у жовтні 2025-го його засудили за сумнівними звинуваченнями у хабарництві на дев'ять років ув'язнення - щоб показати іншим чиновникам, що ніхто не має імунітету від переслідування.
Кремль тримається за вузьке коло перевірених людей
Логіка "полювання на шпигунів" узгоджується з іншою тенденцією в кадровій політиці Кремля - небажанням оновлювати керівний склад навіть тоді, коли чиновники давно перетнули пенсійний вік. Путін продовжив повноваження голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна до 7 серпня 2027 року, хоча в серпні 2026-го йому виповниться 73 роки - віку, що суттєво перевищує обов'язковий пенсійний поріг для держслужбовців. Утримати Бастрикіна на посаді Кремлю вдається завдяки серії законодавчих змін, ухвалених спеціально під цю мету, зокрема закону 2021 року, який скасував обов'язковий пенсійний вік для призначених президентом високопосадовців.
Подібна кадрова стратегія - точкова зміна законів під конкретних лояльних людей замість ротації - дозволяє диктатору зберігати контроль над силовими та економічними важелями всередині країни на тлі затяжної війни. Водночас параноя всередині системи безпеки поширюється і на дипломатичний фронт: Кремль продовжує публічно наполягати на власних умовах будь-яких переговорів щодо завершення війни, не демонструючи готовності до реальних поступок.
Раніше Інформатор повідомляв, що Путін переклав відповідальність за паливну кризу на свій уряд, визнавши проблеми з пальним у країні, але доручивши їх вирішення кабінету міністрів на чолі з Михайлом Мішустіним. Дефіцит бензину охопив понад 70% російських АЗС після серії українських атак на нафтопереробні заводи.
Також ми писали, що прессекретар Кремля Дмитро Пєсков знову заявив, що зустріч Путіна з Зеленським можлива лише для фіксації вже досягнутих домовленостей, а не для їх обговорення. Він повторив давню позицію Москви - спершу поступки, і лише потім саміт лідерів трьох країн.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
