Операція Павутина та Кримський міст: яка від того користь
Знищення стратегічної авіації РФ під час операції Павутина викликало низку запитань: чи не надто великий ризик, якщо це частина ядерного арсеналу Росії? Чи варто бити по Кримському мосту під час переговорів? І що з цього матиме Україна, крім хвилинної радості? Інформатор проаналізував, як ці удари вплинули не лише на фронт, а на Захід - і передусім на Берлін
Україна аплодує голові СБУ Василю Малюку та президенту України Володимиру Зеленському за зухвалу операцію по знищенню літаків РФ, яка отримала назву "Павутина" і надовго паралізувала стратегічну авіацію РФ. А скептики кажуть: ці літаки кошмарили Україну крилатими ракетами. Колись це було справжнє лихо: наприклад саме такими ударами РФ вдалося знищити значну частину енергетики України.
Проте зараз крилаті ракети зі стратегічних бомбардувальників майже не долітають: з ними добре пораються F-16. Тож чи варто було нищити російську стратегічну авіацію? Та чи варто було бити по Кримському мосту під час переговорів у Стамбулі?
Скептики додають ще питань: знищення авіації РФ ніяк не вплинуло на перебіг подій на фронті. Росія просувається на Сумщині, навіть обласний центр під загрозую захоплення.
Удари по стратегічним літакам можуть зашкодити мирним переговорам. Можливо вже зашкодили. І нарешті, ці літаки насправді призначені не для ударів по Україні. Вони більше для ракет з ядерними боєголовками, частина ядерної триади РФ. Виходить, ми знищили частину ядерного потенціалу Росії. А у ядерній доктрині записано, що це дає Кремлю право бити ядеркою у відповідь. Чи не надто велику ціну ризикуємо сплатити за хвилини радощів через зруйновані російські бомбардувальники?
Чи є ризик, що РФ вдарить ядеркою
Саме третій пункт найцікавіший. Інформатор ознайомився з висновками експертів і почне відповідь з цього пункту.
Певно, політичний момент зараз не той, щоб бити ядеркою по Україні. Були часи, коли ризик удару був значно більшим. Відомо, що Росія готова застосувати ядерку у разі значної поразки на полі бою. Саме такий момент був восени 2022 року, коли російські війська опинилися в оточенні під Харковом. Також ризикований момент був трохи раніше - під час звільнення Херсону. Росія тоді відступала і загроза ядерного удару з її боку була дуже великою. Про це свідчать дані американців.
У жовтні 2022 року американська розвідка виявила готовність Кремля застосувати ядерну зброю. Про це свідчили переговори генерала Суровікіна, які підслухало ЦРУ. У РФ боялися, що ЗСУ перейдуть Дніпро та увійдуть до Криму. Це була б велика поразка. Деталі тих подій значно пізніше реконструювала New York Times.
Зараз про поразку не йдеться, саме як кажуть критики. Тож і причин застосовувати ядерку Росія не має. Ба більше, вона хоче домовитися із Трампом та домогтися зняття санкцій, хоча б часткового. Цей процес йде, мабуть, не публічно. Але зрозуміло, що використання ядерної зброї не на часі.
Але чи не найголовніше в ударах по стратегічній авіації в іншому. Добре відомо, що Німеччина ніяк не наважиться передати Україні свої диво-ракти Таурус. Шольц майже погодив таке рішення, але в останню мить відмовився.
Наступник Шольца - канцлер Фрідріх Мерц ще до перемоги на виборах, заявляв, що погодить рішення щодо надання Таурусів Україні. Але все ще не надав. І кажуть, він теж вагається.
Ця нерішучість німецьких політиків грунтується саме на побоюванні отримати ядерні удари Росії у відповідь. Тож Малюк операцією "Павутина" наочно продемонстрував Німеччині можливі наслідки ударів по РФ.
Як раніше повідомляв Інформатор, Путін після ударів по стратегічним бомбардувальникам зник і вже третій день не зʼявляється на публіці. Росіяни кажуть, він не знає, як вчинити. Про ядерний удар у відповідть блогери РФ не згадують. До того ж, мирні переговори у Стамбулі відбулися, як було заплановано раніше.
Удари - натяк Німеччині на скорішу відправку Україні Таурусів
Тож найважливіший висновок: удари були потрібні саме для Німеччини. Канцлер Мерц мав переконатися: наслідків через удари Таурусами будуть не більші, ніж через удари БПЛА по найцінніших російських літаках.
Щодо переговорів у Стамбулі, які можуть зірватися через дії України, то найважливіший висновок випливає з допису Дмитра Медведєва:
"Переговори у Стамбулі потрібні не для компромисного миру на вигаданих кимось нереальних умовах, а для нашої найшвидшої перемоги", - написав він 3 червня.
Дарма вважають, що дописи кремлівського алкоголіка ніхто не читає. Західні політики прочитали та висновки вже зробили.
"Вітаю пана Медведєва з рідкісним моментом чесності, який висловила російська пропагандистська машина. Я вдячний вам за те, що ви дали світові зрозуміти, що Путін і Росія зовсім не зацікавлені в мирі", - написав у мережі Х американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем.
Саме Грем є ініціатором законопроекта про нові руйнівні санкції проти РФ, який має прихильніків серед сенаторів обох фракцій та здатен подолати вето Трампа. Тобто великих сподівань на мирні переговори не було й раніше. Є сподівання, що Росію добʼють жорсткі санкції, а не переговори. Проте в Україні ще не всі це зрозуміли.
"Медведєв прокинувся і написав, що мета переговорів в Стамбулі - не мир, а капітуляція. З одного боку, ми це знали і без нього, - каже Валерій Пекар, політичний оглядач та викладач Києво-Могілянської бізнес-школи. - З іншого боку, це знали не всі, бо ще сьогодні в коментарях писали, що варто вже Україні розпочати нарешті мирні переговори. Цікаво, що ці люди тепер скажуть".
Висновок простий: Україна може не впоратися із навалою з РФ без допомоги Заходу. Ця допомога, зокрема від США, зараз під великим питанням. Все через переконання нової адміністрації, що шансів на перемогу в України немає, мовляв, потрібно домовлятися. Як казав Трамп, Зеленський не має карт.
Удари по стратегічним літакам та Кримському мосту - це сигнал Заходу, що карти є. А боятися нема чого. Зі злом не вдасться домовитися, але з ним можна боротися.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
