Після затримання шахрай повернув потерпілому 3700 грн
Мешканець Костопіля обманув покупця через платформу OLX, через оператора Vodafone надіслав йому фішингове посилання у Telegram і списав з картки 3699 грн. Злочин стався в умовах воєнного стану, що стало однією з обтяжуючих ознак кваліфікації. Чоловік повністю визнав вину, повернув кошти потерпілому і розкаявся у скоєному.

Костопільський районний суд Рівненської області 17 червня 2026 року виніс вирок у справі про шахрайство в інтернеті, як зазначається у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Обвинуваченому призначили три роки позбавлення волі з іспитовим строком один рік - тобто покарання умовне.
Злочин стався 24 січня 2026 року. Схема включала кілька послідовних кроків:
У суді обвинувачений пояснив своє рішення скрутним матеріальним становищем. Він визнав, що ні телефону, ні наміру його продати не мав від початку. Після затримання чоловік повернув потерпілому 3700 грн і активно сприяв слідству.
Суд кваліфікував дії за частиною 4 статті 190 КК України - шахрайство в умовах воєнного стану з використанням електронно-обчислювальної техніки. Це тяжкий злочин за класифікацією кодексу. Обставинами, що пом'якшили покарання, визнали:
Обтяжуючих обставин суд не встановив. Зважаючи на сукупність пом'якшуючих факторів, суддя застосував статтю 75 КК України і звільнив засудженого від реального відбування покарання. Протягом одного року чоловік зобов'язаний регулярно з'являтися на реєстрацію до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
Описана схема - один із найпоширеніших видів онлайн-шахрайства в Україні. Під час купівлі через популярні онлайн-платформи зловмисники надсилають посилання на "оформлення доставки" або "безпечну угоду". Такі сайти імітують офіційні сервіси, але насправді є фішинговими і створені для викрадення реквізитів банківських карток.
Вводячи дані картки на підробленій сторінці, людина фактично передає їх злочинцям. Перенесення розмови з OLX у сторонній месенджер - перша ознака шахрайства, адже платформа не може контролювати листування за межами свого чату. Українці щодня стикаються з дедалі витонченішими кіберзлочинами - від фейкових оголошень до викрадення акаунтів у соцмережах.
Існують базові правила, які допоможуть не стати жертвою шахраїв. По-перше, не переходьте за невідомими посиланнями та не вводьте на таких сайтах дані банківських карток. По-друге, ігноруйте повідомлення від незнайомців, надіслані у месенджерах або SMS.
Якщо ви все ж натрапили на шахрайство - зверніться до кіберполіції за номером 0 800 505 170. Судовій системі України доводиться активно реагувати на нові виклики, пов'язані з кіберзлочинами. Більшість вироків у таких справах залишаються умовними - якщо обвинувачений визнає вину, відшкодовує збитки та не має судимостей.
Саме у періоди активних покупок традиційно активізуються шахраї. Найпоширеніша схема - фейкові інтернет-магазини або сторінки у соцмережах. Про те, як не втратити гроші під час безпечних покупок в інтернеті, детально розповідається в офіційних рекомендаціях.
Зловмисники розміщують фейкові оголошення про продаж товарів і вимагають передплату, а після отримання коштів зникають. Фішингові посилання на підроблені сайти дозволяють викрасти особисту інформацію та доступ до онлайн-банкінгу. Детальніше про захист від інтернет-шахраїв та корисні ресурси читайте в матеріалі Інформатора.