Одеса прокинулась: містяни співають «Червону калину» та купують місця на паркінгах через обстріли

За декілька останніх днів під масовими обстрілами окупантів життя одеситів кардинально змінилися – вони стали уважнішими до повітряних тривог, шукають місця на паркінгах, потроху починають розуміти, що «руський мир» не для них та з одеським колоритом співають «Червону калину».  

«Інформатор» поговорив з жителями Одеси та дізнався, як живе місто під російським терором.

Відрізнити роботу ППО від влучання майже неможливо

Декілька останніх днів російські окупанти тероризують південь, зокрема Одещину. Їхня ціль – припортова інфраструктура, проте під ударами опиняються і цивільні, зокрема російські ракети цілять по історичному центру міста, храмах, житлових будинках. Самі одесити відзначають, що за останні дні під масовими ударами окупантів місто ніби прокинулось.

Одесит Олег Ковальчук разом з дружиною та дитиною днями перебрався з Одеси на Закарпаття, витримавши перед тим у Одесі кілька днів терору. Потім збагнув, що треба вивозити родину. Чоловік розказує, що місто переживало декілька хвиль російської навали.

«У квітні минулого року місто здригнулося від влучання ракети в багатоповерхівку. Улітку 2022 року вдарили по портоій інфраструктурі. У вересні минулого року в Одесі з’явились перші дрони. Тоді їх почали збивати – не тільки ЗСУ, але й народ почав купувати антидронові рушниці. Зима для нас видалась важкою – по декілька днів ми сиділи без світла, росіяни точно знали, де підстанції, по яких можна бити. А з квітня до нас знову почали масово летіти іранські дрони. Тепер пішла наступна хвиля терору – по декілька десятків ракет на область», - розказує Олег.

Олег живе практично у центрі міста біля залізничного вокзалу у багатоповерхівці на 29 поверсі.

«Якщо тривога – ховались з родиною до гардеробної – у нас тоді виходить не дві стіни захисту, а навіть три. Хоча трохи страшнувато, бо над головою маємо ще два поверхи», - розказує Олег.

За його словами, якщо дрони чи ракети пролітають близько – відрізнити чи було влучання чи працювало ППО практично неможливо.  

«Після першої масової атаки ракетами, зрозуміли, що гардеробна – так собі укриття. Тож два останні дні перед від’їздом спускалися на паркінг – на мінус третій поверх. Там пересиджували тривогу, інколи тільки піднімався, щоб зловити інтернет – глянути що там і до чого відбувається на поверхні. Сусіди ночували з нами. Найбільше мене вражають люди, які під час таких масових атак просто виходять у двір і сидять під навісом. Не знаю, від чого може захистити той навіс», - каже чоловік.

За його словами, зараз на місто боляче дивитися.

«У червні ракетою влучили у бізнес-центр. Там завжди знаходилось багато редакцій газет, довкола багато знакових будівель, які знає кожен одесит – наприклад, Музей дитячої науки. Боляче дивитися на вибиті вікна та обпалені будівлі. Зараз схожа ситуація з центром міста. Раніше були прильоти по військових об’єктах, портах, енергетиці – центр спав спокійно. Після червневого удару, Одеса потроху почала прокидатися. А з ударом по центру, гадаю, прокинулась остаточно», - каже Олег.

І пояснює, що навіть під час війни були ті, хто виступав за перемир’я чи перемовини з агресором. Зараз таких залишилось набагато менше.

«З початком війни сепаратистські канали маскувалися під одеські – накручували підписників з місцевих тим, що майже відразу повідомляли, куди був приліт, поки українські канали очікували офіційної інформації та не викладали роботу ППО. Приміром, рік тому назад один з таких каналів мав 90 тисяч підписників. Нещодавно дивися – їх вже майже 150 тисяч [мова ймовірно  про канал "Типичная Одесса", який ведуть російські пропагандисти, - Інформатор]. І весь цей час окрім повідомлень про прильоти одеситам промивали мізки – смовляв, винна Україна, «8 років бомбили Донбас», цивільну інфраструктуру знищують українські ракети ППО. Не дивно, що у одеситів були такі настрої», - пояснив Олег.

Одесити хвилюються, що Одеса вже не буде собою

В нещодавньому інтернет-опитуванні щодо вступу країни в НАТО, Одещина виявилась на останньому місці через велику кількість людей, які проголосували проти.

«Але якщо вже навіть такий прихильник РПЦ, як митрополит Агафангел засудив війну і з гнівом звернувся до Москви, гадаю, мабуть навіть найзатятіших прихильників росії вдалося розбудити», - розказує Ковальчук.

Олег розповідає, що з початком війни чимало містян підтримали українську православну церкву ПЦУ. Проте храмів саме ПЦУ всього 3 чи 4 і знайти їх не просто. Один з таких знаходиться в студентському містечку і на Паску там була сила силенна людей, решта йдуть за інерцією до храму МП.

«Війна потроху витіснила з життя Одеси все інше. Навіть трагедія в Будинку профспілок 2 травня відійшла на задній план. Раніше на 2 травня багато хто з одеситів йшов до місця трагедії, ніс квіти. Серед таких і моя мама. Зараз про це мало хто згадує. 2 травня для нас – це довга комендантська година. Вся країна нормально, а в Одесі комендантська година на добу, з дому вийти не можна. Зате російська пропаганда продовжує жити минулим і переконує, що удари по місту – то помста за Будинок профспілок», - пояснює чоловік.        

За словами одесита, центр Одеси – це історія та дух міста. Це робило його настільки привабливим для всього світу. І навіть, якщо відбудувати та відновити втрачене – Одеса вже не буде собою.

«Напередодні бомбардувань ми з дружиною прогулювалися тими місцями. У мене тоді щемило серце – складалось враження, що я прощаюсь з містом і сумуватиму за ним. Як виявилось, інтуїція мене не підвела», - розповів Олег.

Проросійські одесити нарешті зрозуміли, що по місту б'ють не американські ракети 

Незважаючи на те, що Олег з родиною виїхали, їхні батьки та чимало друзів залишились. Хтось взяв на кілька тижнів відпустку і вирішив перечекати цей період подалі. А хтось активно шукає купити місце на паркінгу, де можна було б ховатися. Натомість, одесит Максим розказує, що приблизно половина з його кола друзів виїхала.

«Хтось на дачу поїхав, хтось до родичів. Є такі, що не можуть покинути роботу. Моя сестра вчиться у виші, виїхала до подруги в Польщу, вже прилаштувалась на роботу на склад. Каже, що до осені повернеться, але якщо будуть обстріли – буде навчатися з Польщі онлайн. Мій добрий друг має дачний будиночок в Грибівці – вирішив перечекати там, але щодня приїздить на роботу. Колега перебрався жити з власної квартири до тещі в приватний будинок, там є погріб, куди вміщається ледь не вся їхня вулиця. Інший колега вивіз родину до матері під Київ», - розказує Максим.

За його словами, Одеса не могла без гумору відреагувати навіть на ракетні обстріли.

«Почув на роботі від шефа жарт: «Під час повітряної тривоги треба ховатися до укриття. Хто не буде ховатися – той помре, а хто ховається – буде виглядати, як живий». Жартами на кшталт «Посмотри на Дюка с люка» чи «Не роби мамі нерви» вже нікого не здивуєш. Минулого року російська пропаганда розповідала, що ось-ось в Одесі висадиться десант і місто перейде під контроль рф. Одесити вже давно жартують з цього приводу, що доки росіяни воюють з НАТО, НАТО на війну ще не з э'явилось», - розказав чоловік.

Максим розповів, що з масштабними ударами по місту, вчорашні «ватники» раптом стали нейтральними.

«Раніше мій сусід стверджував, що нас вбиває США, американці розв’язали війну, війна буде йти до останнього українця – типові кремлівські методички. Зараз порозумнішав. Зрозумів, що по місту гепають не американські ракети, і не американці в студії у Соловйова з цього радіють», - пояснює він.

Одеською історією поділився в соцмережах Дмитро Сіманський.

«Пішли з дружиною до ресторану в Одесі повечеряти. Там проходило весілля. І поруч за стінкою ще один ресторан, і там теж проходить весілля. І ось синхронно, в двох хороших одеських ресторанах, на двох одеських весіллях включають «Червону калину» і всі, включно з офіціантами і діджеями, співають «ой у лузі..» В мене навіть зараз сльози на очах. Одесо, ти вистоїш», - описав історію чоловік.

Як писав Інформатор, під час ракетної атаки на місто 23 липня рашисти застосували ракети різних видів: Онікси, Іскандери двох типів, Х-22, Калібри.Є жертви.  Найбільше постраждав найбільше постраждав Спасо-Преображенський кафедральний собор, а загалом пошкоджено десятки історичних архітектурних пам'яток, житлові будинки, порт. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал Viber можна тут.