Варшава наполягає на щорічній допомозі близько 2 300 євро для кожного з приблизно 50 тисяч живих польських жертв нацистського режиму
Польща наполягає на щорічних виплатах від Німеччини для польських жертв нацистського режиму - близько 10 тисяч злотих, або приблизно 2 300 євро, на особу на рік. Нинішня польська вимога значно поміркованіша, ніж та, яку висували попередні уряди Варшави. Втім, механізм фінансування та юридична модель виплат досі залишаються відкритим питанням.
Про це повідомляє Der Spiegel. Польський уряд на чолі з прем'єром Дональдом Туском зосередився на більш вузькій моделі - компенсаціях для ще живих жертв нацистських злочинів. За оцінками, таких людей залишилося близько 50 тисяч, і їхня кількість постійно зменшується.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль раніше висловився на підтримку ідеї компенсацій. За розрахунками Süddeutsche Zeitung, у разі запровадження виплат у розмірі 10 тисяч злотих на рік витрати Берліна у перший рік становитимуть близько 100 мільйонів євро, а загалом - близько 300 мільйонів євро. Як конкретно фінансуватимуть ці виплати і яка буде їхня правова форма - поки невідомо.
Попередній польський уряд висував куди масштабніші вимоги до Берліна. У вересні 2022 року Варшава оголосила про збитки, завдані Польщі в роки Другої світової війни, - понад 6,2 трильйона злотих, що еквівалентно 1,316 трильйона євро. Підставою стала оцінка спеціальної експертної комісії, яка працювала кілька років.
Берлін ці вимоги відкинув з двох причин. По-перше, німецька сторона вказала на відсутність правових підстав для таких виплат. По-друге, Берлін побоювався, що задоволення польських претензій відкриє шлях до аналогічних вимог від інших держав. Уряд Туска пом'якшив риторику і переорієнтувався на реалістичнішу модель - адресні виплати живим жертвам, а не загальнодержавні репарації.

Обговорюється можливість перегляду умов отримання допомоги для українських біженців у Німеччині. Питання фінансування соціальних зобов'язань стоїть в обох країнах дедалі гостріше на тлі бюджетних обмежень.
Польща своєю чергою також переглядає підходи до захисту переміщених осіб. Польські органи почастішали відмови у наданні спеціального статусу для частини українських біженців - докладніше про те, кому загрожує втрата захисту в Польщі, ми писали раніше.