Німеччина зацікавлена в українських та ізраїльських ракетах на заміну американським Tomahawk - Politico
Після зриву угоди з Вашингтоном Берлін звернувся до стартапів Fire Point та Covenant і хоче отримати перші ракети вже до 2027 року
Після того як Вашингтон відмовився розгортати у Німеччині далекобійні крилаті ракети Tomahawk, Берлін терміново шукає альтернативу. Міністерство оборони Федеративної Республіки зацікавилося пропозиціями від невеликих оборонних стартапів - української компанії Fire Point та ізраїльсько-американської компанії Covenant. Перші потужності для застосування нових ракет Берлін планує мати вже у 2027 році.
Управління озброєнь німецького Міноборони вивчає документацію обох компаній і веде з ними переговори, повідомляє Politico. Федеративна Республіка вперше розглядає можливість закупівлі недорогих далекобійних крилатих ракет у стартапів з України й Ізраїлю. Берлін шукає крилаті ракети, достатньо дешеві для закупівлі великими партіями, достатньо швидкі для оперативного застосування та здатні становити загрозу для російських військових цілей.
Вартість українських ракет оцінюється приблизно у $500 000 за одиницю - це майже вп'ятеро дешевше за американські Tomahawk. Українська компанія Fire Point розробила ракету Flamingo, яку президент Володимир Зеленський охарактеризував як найуспішнішу зброю країни. Перше бойове застосування Flamingo відбулося у серпні 2025 року.
Німецький виробник системи протиповітряної оборони IRIS-T, компанія Diehl Defence, веде переговори з Fire Point щодо можливого спільного виробництва Flamingo в Німеччині. У травні у Fire Point заявили, що уряд Федеративної Республіки думає про заміну "Томагавків" на "Фламінго", а у партії канцлера Фрідріха Мерца закликали створювати з Україною альтернативу "Томагавкам". Сама компанія прямо говорить, що шукає партнерів у сфері радарів, систем наведення та зв'язку, серед можливих контрагентів називаючи Weibel, Hensoldt, Saab і Thales.
Чому Берлін опинився без американських ракет
Початковий план розгортання у Німеччині ракет Tomahawk, SM-6 та гіперзвукової зброї було погоджено у липні 2024 року тодішнім президентом США Джо Байденом і тодішнім канцлером Олафом Шольцом. Йшлося про "епізодичні розгортання" з 2026 року.
Рішення відмовитися від розгортання Tomahawk підтвердив на початку травня канцлер Фрідріх Мерц, який заявив, що "американці самі не мають їх у достатній кількості". Додатковим фактором стало скорочення американських запасів - під час бойових дій на Близькому Сході США витратили значну кількість ракет Tomahawk і Patriot. Їх відновлення потребує тривалого часу. Двоє європейських та один американський чиновник розповіли виданню, що Вашингтон побоюється реакції Москви на розміщення точних ракет у серці континенту.
Рішення не передавати "Томагавки" є частиною ширшого скорочення військової присутності США в Європі. Цієї весни Пентагон скасував також розгортання 5 000 військових у Федеративній Республіці. Тим часом Берлін стурбований посиленням російського ракетного потенціалу - "Іскандерами" в Калінінградській області та ракетами середньої дальності "Орєшнік" у Білорусі.
Україна і Німеччина посилюють оборонну співпрацю
Двосторонні оборонні відносини Берліна і Києва розвиваються активно і в інших напрямах. Україна та Німеччина уклали домовленості щодо спільної розробки протиповітряної оборони та постачання ракет для зенітних комплексів Patriot. Ці угоди свідчать, що ракетне партнерство між двома країнами набуває системного характеру, а не залишається ситуативною відповіддю на американський відступ.
Слідкуйте за нами у Telegram
