Найважливіші питання щодо зливу розмови Віткоффа з росіянами: хто є джерелом - одна з версій вкрай тривожна
Росія насправді ж не зацікавлена у завершенні війни, тому Путін навряд збирався підписувати мирну угоду попри те, що документ був запропонований саме Москвою
Стенограму розмови, де з одного боку був помічник диктатора РФ Юрій Ушаков та переговорник Кремля Кирило Дмитрієв, з іншого боку - спецпредставник президента США Стів Віткофф, могли злити лише ті, хто мав доступ до секретних переговорів. Тобто зробити це могли або росіяни, або ж американці. Можливим видається, що за зливом стоїть Москва, яка хоче продовжувати війну, хоча могли це зробити і з Держдепу США - але ця версія виглядає менш ймовірною.
Версія перша - за зливом стоїть Москва
Оскільки цей злив нібито компрометує Віткоффа та увесь задум Дональда Трампа щодо миру, то навряд чи це зробили американці.
Тобто це зробили, мабуть, росіяни. Хто саме? Або Ушаков, або Дмитрієв. Ушаков вже пояснив, що ця стенограма правдива, Дмітрієв заявив, що це фейк.
Тобто це зробив, певно, Ушаков? Бо дивно б зливати власну ж розмову, щоб потім стверджувати, що це фейк. Сам він визнав, що деякі робочі розмови веде у месенджері WhatsApp, і їх могли прослуховувати. Про це Ушаков сказав російському Комерсанту.
"Так, відбуваються контакти із закритого зв'язку, коли витоків практично не буває, якщо якась сторона спеціально їх не допустить. А бувають деякі розмови щодо WhatsApp, які загалом хтось якимось чином може, мабуть, послухати. Тут навряд чи можна припустити, що від учасників розмови міг виходити такий витік", - сказав помічник Путіна.
При цьому Роскомнагляд ще у серпні цього року обмежив дзвінки у WhatsApp та Telegram, оголосивши це боротьбою з шахраями. Журналіст-розслідувач з РФ Андрій Захаров, який навіть написав книгу про стеження за росіянами з боку спецслужб, зауважив, що WhatsApp за замовчуванням використовує end-to-end шифрування, тобто ключі шифрування теоретично зберігаються тільки на телефонах Уіткоффа та Ушакова.
За його словами, якщо переговори дійсно вдалося підслухати, то або у WhatsApp існує бекдор (прихована можливість читання та прослуховування зашифрованих повідомлень та дзвінків, наявність якого Meta заперечує), або пристрій Ушакова був заражений шпигунською програмою.
Втім, ми допускаємо, що Ушаков міг зробити це все навмисно. Власне, і сам Захаров вважає, що Ушаков може просто "хитрити". Експерти вже аналізують, що все це, можливо, розбірки веж Кремля.
Утім, найбільш імовірно, це було зроблено, щоб загальмувати переговори. Бо те, що Путін вважає можливим мирним планом, він підписувати насправді не хоче. Він зробив ці пропозиції через Дмитрієва на вимогу американської сторони. Але він очікував, що Зеленський у черговий раз відкине всі пропозиції.
Але диктатор не врахував наполегливість американців - вони все продавили, майже все. При тому в мирних угодах є такі пункти, які, власне, Путін і вніс. Зокрема, визнання Крима російським де-факто - але не де-юре, тобто буквально це - невизнання Крима російським. Тобто росіяни надто швидко все зробили та навіть не подумали, і тепер вони намагаються все звести у площину скандалу.
З цього приводу цікавий коментар опублікувала координаторка проєктів Центру економічного відновлення Юлія Шаіпова. Вона згадала про гру Secret Hitler на кшталт "Мафії", в яку грають студенти Оксфорду. Гравці діляться на лібералів і фашистів: кожен проштовхує політику своєї сторони, а фашисти намагаються вмовити всіх обрати Гітлера канцлером. Водночас фашисти знають, хто свій, а ліберали - ні.
"Коли гра наближається до кінця, рівень хаосу зростає: недовіра, підозри, спекуляції. Обрати уряд стає дедалі важче. І тоді найуспішніша стратегія фашистів - rush the vote: створити такий темп і такий безлад, щоб ніхто вже не встигав усвідомлювати, що відбувається. За що голосуємо? Хто тут хороший, хто поганий? Хто кого підтримує, а хто саботує? Все розмивається. У цій метушні ліберали (попри те, що їх більше), маючи менше інформації, неминуче роблять помилку за помилкою - і врешті-решт або обирають Гітлера канцлером, або пропускають фінальну фашистську політику", - підкреслила Шаіпова.
Тобто Кремль робить все, щоб не наближати мирну угоду, всі дії доводять, що Путін не хоче завершувати війну. Він лише хоче, щоб війна не була завершена через нібито позицію України. І в такому випадку Україна б не отримала очікуваних Томагавків та взагалі допомоги від США.
Версія друга - все зробив Держдеп США. Але це малоймовірно
Головний факт у тому, що мирний план Трампа - це ініціатива віцепрезидента Джей Ді Венса. Міністр армії США Дріскол, який тиснув на Зеленського як бульдозер з цим планом - однокурсник Венса. При цьому вже не секрет, що Венс та держсекретар Марко Рубіо мають геть різні погляди на зовнішню політику та підтримку України. Можна припустити, наскільки зросте вплив Венса у разі вдалого для Америки завершення цих мирних переговорів. Тож припущення щодо зливу з Держдепу виглядає можливим. Але версія із Москвою набагато більш реалістична.
Ба більше, ще до викриття у Bloomberg Макро Рубіо стосовно плану казав наступне:
"Ми є отримувачами пропозиції, яка була передана одному з наших представників. Це не наша рекомендація, це не наш мирний план", - це слова Рубіо, передані сенатором Майком Раундзом).
Тобто Віткофф отримав план, приніс його у Білий дім, і усе. Ця заява Рубіо взагалі виводить Віткоффа з-під удару.
"Ми не вважаємо, що Віткофф грає на боці Кремля. Просто хтось в адміністрації Трампа думає, що може заробляти разом із РФ, а хтось, як Марко Рубіо, вносить конструктив, дивиться стратегічно", - коментував також радник Офісу президента України Михайло Подоляк.
Тож було б дивно, якби Рубіо спершу таке сказав, потім би злив стенограму розмови Віткоффа з натяком на зраду. І все це відбувається на тлі виборів у Сенат, які відбудуться вже за рік - у листопаді 2026-го.
План миру - добре для нас?
Екснардеп Григорій Шверк заявив, що Путін, в руках якого можливість принаймні припинити бойові дії, навряд би підписав і угоду з 28 пунктів, якби ми на неї погодилися. За його словами, диктатора неможливо вмовити будь-якими аргументами, його можна лише примусити це зробити.
"Примусом можуть бути: наші успіхи на фронті або дієвість економічних санкцій, а точніше сукупність першого та другого. Поки цього немає. Тому будь-які очікування завершення чогось найближчим часом - це спотворене сприйняття дійсності. Тому маємо відіграти свою роль в пʼєсі "ми готові до перемовин", розуміючи яким буде остаточний результат", - зазначив Шверк.
Але тут є, так би мовити, парадокс. Все наведене вище означає, що мирний план насправді добрий - принаймні оновлена його версія. Настільки добрий, що він є неприйнятним для Росії попри те, що це вона, власне, його нібито і продиктувала.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
