Мін’юст України у своєму офіційному каналі рекламує реєстратора доменних назв з США
Користувачі, які перейшли за лінком, потрапляли на сторінку з платними послугами замість роз'яснення відомства.
Міністерство юстиції України у своєму офіційному Телеграм-каналі опублікувало роз'яснення про долю виконавчого провадження, коли боржник змінює прізвище чи адресу. За деталями відомство запропонувало перейти на власний сайт, однак додане коротке посилання вело на сторонній ресурс. Користувачі, які скористалися лінком https://shorturl.at/netoy, потрапляли не на сторінку Мін'юсту, а на сайт https://www.shorturl.at/netoy. Там міститься інформація про американського реєстратора доменних імен NameSilo, а не роз'яснення міністерства.
NameSilo - акредитований ICANN американський реєстратор доменних імен, заснований 2010 року в Фініксі, штат Аризона. Компанія обслуговує понад 6 мільйонів активних доменів по всьому світу.
Компанія пропонує користувачам низку послуг:
- реєстрацію і перенесення доменів у сотнях доменних зон за оптовими цінами з безплатним захистом конфіденційності WHOIS
- веб-хостинг і хостинг для WordPress
- SSL-сертифікати
- корпоративну електронну пошту та Premium DNS
Користувачі NameSilo серед переваг сервісу називають низькі ціни на реєстрацію і продовження доменів, безплатний захист особистих даних WHOIS та цілодобову підтримку. Серед недоліків відзначають застарілий і незвичний інтерфейс панелі керування та білінгу, а також правила автопродовження і повернення коштів, які потребують уважного вивчення.
Чому посилання веде не туди, куди очікують користувачі
Сама адреса, яку розмістило відомство у своєму повідомленні, і ресурс, на який вона фактично веде, відрізняються лише однією літерою в написанні - наявністю "www" на початку. Саме ця різниця і призводить до того, що користувач замість сторінки Мін'юсту потрапляє на сайт, присвячений послугам реєстрації доменних імен.
Раніше Інформатор повідомляв, що з 23 жовтня 2026 року в Україні підвищили поріг суми боргу, після перевищення якого теоретично можливе стягнення єдиного житла боржника за комунальні борги - з 170 тисяч до понад 430 тисяч гривень. У Мін'юсті тоді наголосили, що навіть перевищення нового порогу не означає автоматичного стягнення квартири чи будинку. Також ми писали, що Міністерство юстиції роз'яснило різницю між двома платформами обліку боржників - АСВП та Єдиним реєстром боржників, пояснивши, яка інформація зберігається в кожній із них і коли запис про особу зникає з відкритого доступу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
