Миколаївський Ваньок оцінив ймовірність нового вторгнення з Білорусі на Київ та північ України
Військовий блогер оцінив загрозу наступу з білоруського напрямку та стан антидронового захисту на півночі країни
Ймовірність повторного вторгнення військ РФ з боку Білорусі на Київ, Чернігівщину чи Рівненщину залишається дуже низькою - принаймні до кінця вересня. Білорусь фактично є заручницею Росії, але водночас максимально намагається ухилитися від прямої участі у війні. Раніше Володимир Зеленський заявив про розгортання Росією ретрансляторів у країні для управління ударними дронами, що збільшило загрозу для північних регіонів.
Про це йдеться у великому дописі телеграм-каналу "Ваньок Миколаївський". За оцінкою автора, ситуація нагадує пастку: Білорусь перебуває під сильним тиском Росії з вимогою активніше долучитися до бойових дій, але водночас намагається зберегти простір для маневру. Момент загострення стався наприкінці квітня - на початку травня, коли по Житомирській і Рівненській областях, зокрема по Коростені, почали прилітати FPV-дрони, якими Росія керує через обладнання, розміщене на білоруській території.
Щодо боєздатності білоруської армії блогер наводить конкретні цифри: чисельність збройних сил становить близько 65 тисяч військовослужбовців, половина з яких - сухопутна складова, а мобілізаційний резерв - 200-300 тисяч осіб. Техніка здебільшого застаріла, а оснащення значно гірше, ніж у Росії. На думку автора, зараз білоруська армія займається виключно внутрішніми справами - навчаннями та розвитком інфраструктури, без жодної агресивної активності на кордоні. Виняток - спільні навчання з Росією, що викликає занепокоєння як в України, так і в країнах Балтії.
Окрему увагу блогер приділяє логіці стримування з боку України. На його думку, Київ свідомо не чіпає ні російські війська, ні техніку на білоруській території - і це не випадково. Натомість відповідь надійшла у вигляді публічних сигналів, які засвідчили: Україна поінформована про загрозу і готова реагувати не лише словами. Блогер підкреслює: розширення фронту ще на кілька сотень кілометрів з білоруського напрямку не потрібне нікому з тих, хто тверезо оцінює ситуацію. Російський контингент після навчань у Білорусі скоротився до кількох тисяч осіб - переважно інструктори.
Автор підсумовує ймовірності у вигляді суб'єктивних оцінок, актуальних щонайменше до кінця вересня:
- Вторгнення на Київщину, Чернігівщину, Рівненщину - дуже низька
- Провокації на кордоні найближчим часом - дуже низька
- Продовження розміщення обладнання ретрансляторів на білоруській території - дуже висока
Окремо блогер звертає увагу на стан антидронового захисту на півночі: із людьми і технікою там "справжня біда". На думку автора, єдиним позитивним наслідком загострення навколо Білорусі може стати те, що нарешті займуться антидроновою роботою в північних областях - і він сподівається, що не забудуть про Сумщину.
Зеленський висунув ультиматум Лукашенку через ретранслятори
Загострення навколо білоруської теми підживлюється і на офіційному рівні. Українська розвідка зафіксувала чотири ретранслятори в Білорусі - у Гомельській та Брестській областях. Це обладнання допомагає Росії завдавати ударів по Житомирській, Рівненській та Волинській областях.
Як заявив президент України Володимир Зеленський, його публічна вимога до Білорусі щодо демонтажу ретрансляторів стала фінальним кроком після тривалих непублічних попереджень. Він наголосив, що Білорусь має демонтувати це обладнання та підтвердити його відключення: "Ніякої технічної підтримки ретрансляторів. Виключити, зняти і показати нам, що це знято. І ми закінчили це питання."
Президент додав, що якщо Лукашенко цього не зробить - зробить Україна. Росія і надалі намагається втягнути Білорусь у війну, а Лукашенко розуміє, що Київ буде відповідати. Після публічної заяви про необхідність демонтажу жодної реакції від Мінська поки не надійшло. У відповідь на загрозу з білоруського напрямку головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 червня повідомив про створення нових частин безпілотних систем на кордоні з Білоруссю та посилення бригад територіальної оборони.
Чому Білорусь уникає прямого втручання у війну
Незважаючи на потужний тиск Москви, головна загроза для Києва полягає не стільки у безпосередньому вступі білоруської армії у бій, скільки в перетворенні країни на стабільний плацдарм для російських операцій. Наземне вторгнення залишається вкрай малоймовірним: підтверджень нарощування білоруських сил на кордоні немає, а Росія не має резервів для підтримки таких дій. Тим не менш Білорусь де-факто стала однією з опор російської військової машини.
Білоруські підприємства виготовляють важливі компоненти для російського ВПК: мікрочіпи та електроніку, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки. З початку 2026 року українські військові зафіксували приблизно 20-відсоткове зростання активності російських розвідувальних дронів з білоруської території. Офіційно ж Мінськ своїх військ на бойові дії не відправляв.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Бої за Костянтинівку. Окупанти інфільтрувалися в забудову мікрорайону Червоний - військовий на позивний Мучной
- Росіяни почали вимагати від Кремля завершення війни будь-яким способом - хоч переговорами, хоч ядерним ударом
- Крим у вогні, у Воронежі приліт ракети, Москва під дронами - що відомо про масовану атаку ЗСУ 22 червня
