Крізь вогонь та байдужість: Анастасія Тиха, зображена на муралі в Києві, про те, як війна змінює людей і тварин - ексклюзив Інформатора

Спочатку вирвався Додя, потім в шлеях заплутались Міша і Найда – мені довелося випустити повідки з рук, потім вирвалися Зюза й Еш. Прошу чоловіка впіймати Еша, нам допомагає випадковий перехожий Валентин – він везе візок. Весь цей час лунають вибухи, на вулицях купа згорілої техніки, трупи… – це спогади дівчини Анастасії Тихої про Ірпень-2022, звідки вона врятувала десятки тварин. Та сама Настя Тиха, якій присвятили мурал в Києві. Інформатор не задавав їй питаннь, щоб Настя розповіла саме про те, що сама вважає важливим. Далі - її історія про те, як війна змінює не лише людей, а й тварин. 

Рятуванням тварин Настя займається і зараз. В неї безліч історій про те, як склалося життя цих тварин після того, як вони опинилися у безпеці. І ще Насті дуже потрібна ваша допомога. Докладніше про це – у кінці тексту. 

Ірпень: у нас було 19 собак, 5 котів, хамелеон, черепаха, хом’як і павук

- Я з дитинства виросла з тваринами, оскільки у батьків був розплідник. Мріяла про те, щоб бути ветеринаром, тому зараз має незакінчену ветеринарну освіту і понад чотири роки займаюся порятунком тварин. Працюю ріелтором.

- До притулку «Дім хвостів» беремо під опіку не звичайних собак, а лише з психічними чи фізичними вадами – інвалідів, як прийнято називати у людей. Тут ми їх лікуємо, соціалізуємо, за потреби замовляємо візочки, що заміняють ушкоджені лапи та беремо під свою опіку. У більшості з цих тварин дуже трагічна біографія. Так було до війни.

- 24 лютого минулого року разом з підопічними і чоловіком Артуром зустріли в Ірпені. Подзвонила зранку знайома, сказала, що розпочалася війна. Ми були налякані, звісно, але вирішили залишитися вдома. Не знали, хто може нас прийняти з тваринами в себе. Запаслися їжею, водою, кормом, ліками. А за декілька днів у місті не стало комунікацій – газу, води, світла. Лунали вибухи, тварини були налякані, тому вирішили, що маємо евакуюватися. Тим більше, що ставало дедалі важче – їжу доводилося готувати на вогнищі, а тварини пили воду з акваріуму.

- Зібралися за 15 хвилин. У нас було 19 собак, 5 котів, хамелеон, черепаха, хом’як і павук. Собак вели на повідках та візках. Решту тварин посадили у возик з супермаркету і пішли до Романівського мосту.

- По дорозі тварини вирвалися і втікали. Спочатку вирвався Додя, потім в шлеях заплутались Міша і Найда – мені довелося випустити повідки з рук, потім вирвалися Зюза й Еш. Прошу чоловіка впіймати Еша, забираю в нього повідки. Нам допомагає випадковий перехожий Валентин – він везе візок. Весь цей час лунають вибухи, на вулицях купа згорілої техніки, трупи…

- Коли в мене почали опускатися руки, на допомогу прийшли військові. Спитали «Чим допомогти»? Військові перенесли наші речі через міст і допомогли з тваринами. Весь цей час собаки пручалися та виривалися. Втік і наш собака Зевс. Пізніше ми повернулися за ними – майже всіх знайшли, окрім двох – Доді та Іви. Я до сих пір сподіваюсь, що з ними все добре.

Війна змінила мене

- Я часто згадую минулу весну, тоді я була фізично втомленою на 99,9 відсотків, але морально трималася, розуміла, що потрібно робити і заради кого все це робиться. Цієї весни я була теж такою ж стопленою. Зрозуміла, що таке борги, нахабство, зрада та байдужість з жорстокістю.

 - Я не розумію, як можна кинути тварину, вигнати з дому, скривдити. Вони, як діти. Хіба дітей кидають на війні?

- Мені було приємно, коли в Києві відкрили мурал з моїм зображенням. Приємно, що саме моє фото обрали для такої важливої теми як «адопція тварин».

- Війна змінила мене. Я зрозуміла, що все заплановане не варто відкладати у довгу шухляду, треба робити все прямо тут і прямо зараз. 

Бахмут та Часів Яр: Норд, Лойд та Рокі, найбільш виснажений, але життєрадісний  

- З початку цього року служба порятунку тварин КАРГ вивозила тварин із Бахмуту та Часового яру. Коти приїздили у нормальному стані, а ось собаки…Це жахливо - виснаження, черв'яки в серці та травми від війни.

- Ось, наприклад, Норд - алабай жахливо виснажений, з пролежнями, блохами, кліщами, важить 35кг, при нормі 65-70кг. Лойд - німецька вівчарка, яку збила машина, він не отримав допомоги, він не міг ходити і лежав біля зруйнованого будинку. Але найжахливіше те, що він все відчував, чутливість лап збереглася. Через біль він став агресивний. Рокі – щеня, потрапив під обстріл, уламок пробив йому таз і через це, у нього паралізована задня лапа. Він був найбільш виснаженим, але зберіг життєрадісність.

Херсон: 16 собак і 6 котів врятували у перший день

- Коли зірвали Каховську ГЕС, почався потоп - я пів ночі не спала. Зрозуміла, що не можу сидіти на місці. Була впевнена, що хоч ми приїдемо туди пізніше за всіх – роботи там вистачить. Купили човен і рушили.

- Побували на острові, потрапили під обстріл, виїздили чагарниками, розбирали дахи, відкривали затоплені будинки. Але в перший день врятували 16 собак і 6 котів. З приємного – познайомилися з купою неймовірних людей. 

Торецьк: найжахливіші історії

- Останні 30 днів до нас кожен день приїжджає нова тварина, навіть не одна, а дві, три, пять… І всі вони понівечені, критичні. Це дуже важко, що фізично, що морально, що фінансово.

- Прифронтове місто Торецьк - це не Херсон, і навіть не Бахмут.  Усім начхати на тварин звідти і це мене шокувало… З Херсону ми врятували більше 25 тварин і ніхто, ніхто не був в такому стані, як ці собаки. Щоб ви розуміли, це фронт, це поряд з Бахмутом, невелике містечко і там нема майже нема нічого, тому тварини їдуть в критичному стані…

- Ось, приміром, Нікі з венсаркомою, золота дівчинка, дуже добра. Лютік з уламками під шкірою і травмованою лапою, більше 40 швів. Німерія з пухлинами усюди. Боксер Мальборо з пухлиною і метастазами. Леді, стара і нещасна собака, лиса від хвороби шкіри і з пухлинами, на молочних залозах. Самоїд і Алабай, яких ми тут не рахуємо, вони були здорові. Ще були котики, але там усе просто - тільки кастрація і одне видалення ока. За них зараз величезний борг у лікарні.

Змирилася з людською жорстокістю

- Кожна собака нам обійшлася по 15-20 тисяч гривень і це не кінець. Це величезна боргова яма, в яку потрапив наш притулок і вже сил немає від цього. Бо виною людська байдужість, бо Торецьк - не Херсон.

- Про тварин, яких нам звозять зі всієї України я просто мовчу. Зараз у лікарнях знаходиться 38 тварин, які проходять серйозне лікування і операції. Борг зараз складає 300 тисяч гривень.

- Я часто вірю в диво, хоча не завжди все вдається. Інколи не доїжджаєш до лікарні 30 хвилин, інколи чуєш від лікаря, що у тварини немає шансів, інколи не все йде так, як треба. 

- Мені часто доводиться бачити людську жорстокість. Мабуть, частіше, ніж будь-кому. Я змирилась з тим, що вона була, є і буде. Але не треба мовчати. Треба кричати про неї, робити розголос.

- Я розумію, що йде війна і не кожен може допомогти фінансово. Проте не всі розуміють, що не фінансово теж можна допомогти. Приміром, підписатися на наші соцмережі або віддати старі речі свого хвостика.

«Дім хвостів» та його підопічні дуже потребують нашої допомоги. Допомогти коштами можна на рахунки: Карта Монобанк Артур Лі:‌4441114447574342, ‌карта Монобанк Анастасія Тиха: ‌5375414115367020

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.