Кремль грає на страху ескалації – в Естонії попередили про нову пастку для Європи
В Естонії впевнені, що втягування Євросоюзу в роль нейтрального арбітра - це стратегія Кремля для зупинки санкцій
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна попередив: якщо Європа візьме на себе роль нейтрального посередника між Україною та Росією, вона потрапить у нову пастку Кремля. Ще місяць тому він наполягав на максимальному тиску в момент слабкості Москви. Цього разу він виступив з програмною промовою на Кільській конференції з питань безпеки у Німеччині. Його слова прозвучали на тлі гострої дискусії про те, яку роль має відігравати ЄС у дипломатичних зусиллях навколо війни.
Деталі виступу та зустрічі з германським колегою Йоганном Вадефулем описує Міністерство закордонних справ Естонії. За словами Цахкни, Україна завдяки далекобійним операціям і посиленню санкцій поставила Росію у значно слабшу військову, економічну та політичну позицію. Саме тому, наголосив міністр, зараз критично важливо не поспішати до переговорів, у яких Європа перетворилася б на умовного нейтрального арбітра.
"Європа має залишатися твердо на боці України, демонструвати стратегічне терпіння та уникати поспішних переговорів, у яких вона бере на себе роль нейтрального посередника. Поки Росія не відмовилася від своїх цілей, діалог не наблизить нас до справедливого та тривалого миру", – заявив Маргус Цахкна.
Пастка посередника полягає в наступному: Росія активно просуває ідею залучення Європи як посередника, бо саме це дозволяє Путіну виграти час. Якщо Європа візьме на себе роль медіатора, вона вже не зможе ухвалювати наступні санкційні пакети. Цахкна переконаний, що Кремль намагається використати можливу роль Європи як посередника для затягування часу та уникнення нових обмежень. Москва особливо побоюється санкційного пакета, який може включати повну заборону морських послуг для перевезення нафти.
Цахкна також наголосив на важливості того, щоб ЄС якнайшвидше ухвалив потужний 21-й пакет санкцій і продовжував просувати процес розширення Євросоюзу. За словами глави МЗС, потужна військова міць України є критично важливою для безпеки всього європейського континенту. Саме тому Захід має сприймати Україну не як споживача безпеки, а як її надійного постачальника.
Суперечка розгорілася на тлі контактів Кошти з Кремлем
17 червня агентство Bloomberg повідомило, що голова Єврорadi Антоніу Кошта налагодив контакт із представниками Кремля з метою залучення Путіна до обговорення можливих шляхів завершення війни. Головний радник Кошти двічі проводив телефонні переговори з високопоставленим російським чиновником, наближеним до Путіна. Джерела Bloomberg наголошують, що наразі не йдеться про офіційні мирні переговори, однак ЄС прагне бути готовим до активізації дипломатичних контактів із Москвою.
Прем'єр-міністр Естонії розкритикував ці спроби, зазначивши, що неформальні дипломатичні канали зв'язку з Кремлем можуть підірвати підтримку України з боку ЄС. За його словами, Росія як і раніше відкидає будь-який реалістичний шлях до миру. Будь-яка дипломатична діяльність має здійснюватися під керівництвом Києва.
Питання про те, чи має Євросоюз вступати в прямі переговори з Росією заради завершення війни, продовжує розколювати держави-члени. Естонія застерігає, що дипломатичне зближення означало б перетворення на "нейтрального посередника". Москва примусила б такого посередника надати санкційні поступки та задовольнити максималістські вимоги.
Переговорний тупик і позиції Балтії
Серед країн ЄС виникли різні позиції щодо ідеї призначення спеціального переговірника для контактів із Росією. Частина держав вважає це необхідним кроком, особливо на тлі того, що США поступово відходять від ролі головного посередника. Водночас інші побоюються, що Кремль використає переговори у власних інтересах.
Норвегія також наголошує, що європейські союзники не можуть поєднати постійну підтримку Києва з роллю посередника в новому мирному процесі. Норвезький міністр підкреслив, що Європа має грати іншу роль, ніж ту, яку намагався виконувати Дональд Трамп як нібито нейтральний арбітр. Ці застереження збігаються з позицією Таллінна щодо неприпустимості тиску на Київ заради поступок.
Естонія переконана, що Росія не змінила своїх цілей і не виявляє реального інтересу до справжніх переговорів. Глибокі удари України по Росії у поєднанні з посиленням санкцій залишили Москву у значно ослабленій військовій, економічній і політичній позиції. Тому Цахкна закликає Європу продовжувати підтримку Києва та нарощувати тиск, доки Росія не змінить курс.
Що стоїть за позицією Таллінна
Естонія давно є одним із найбільш послідовних критиків будь-якого зближення ЄС із Москвою. За оцінкою Цахкни, Путін глибоко стурбований ударами по портовій інфраструктурі, адже майже 60% експорту газу та нафти йде саме через ці термінали. Тому Україна має продовжувати операції у цьому напрямку. Прем'єр Естонії, як зазначає Євроінтеграційний портал, також розкритикував спроби Кошти налагодити контакт із Кремлем, вважаючи їх передчасними й небезпечними для єдності ЄС.
Цахкна зауважив, що Україна наразі має перевагу у війні, а тому європейські країни мають посилювати санкції проти агресора, а не допомагати йому знайти можливість для відступу. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також застерегла, що умови наразі не сприятливі для прямих переговорів. "Росія наразі не виявляє жодної готовності до миру. Бомбардування минулих вихідних говорить само за себе", - заявила вона.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
