Колишня ОПЗЖ готується до виборів - ЗМІ помітили цікаву активність Бойка, Льовочкіна та Шуфрича
Журналісти дослідили активність ексрегіоналів у парламенті на фоні розмов про можливе голосування.
Чутки про вибори восени в Україні з'являються з завидною регулярністю, проте влада щоразу їх спростовує. Чіткої відповіді, чи вибори восени все ж не відбудуться, досі немає. Зате журналісти помітили, що деякі політичні гравці ведуть себе так, ніби готуються саме до кампанії. Йдеться про колишніх нардепів забороненої ОПЗЖ, які нині формально об'єднані у групу "Платформа за життя та мир". Це не доказ того, що вибори відбудуться от-от, але певна активність колишніх регіоналів у Раді впадає в очі.
Журналісти проаналізували законопроєкти, під якими підписалися Юрій Бойко, Сергій Льовочкін та Нестор Шуфрич. За даними, після заборони материнської партії група екс-ОПЗЖ намагається не привертати уваги в публічному полі, але продовжує законотворчу роботу, як пише "Телеграф". Видання зазначає, що Бойко, Льовочкін і Шуфрич раптом стали подавати турбопатріотичні законопроєкти.
Головою групи є Юрій Бойко, який до повномасштабного вторгнення просував суперечливі ініціативи, зокрема щодо статусу російської мови та імплементації Мінських угод. Проте після 24 лютого 2022 року політик змінив риторику. Журналісти зазначають, що Бойко став співавтором ініціативи "Про Духовний гімн України", яка передбачає затвердити в якості такого гімну композицію "Боже великий, єдиний". Далі - більше: він підтримав постанову Верховної Ради про вчинення Росією геноциду в Україні, звернення до Сенату та Конгресу США визнати РФ державою-спонсором тероризму та виключення Росії з G20.
Схожу метаморфозу журналісти помітили і в діяльності Сергія Льовочкіна, який, за повідомленнями ЗМІ, втік з України напередодні повномасштабного вторгнення, а згодом почав періодично навідуватися до країни. За час поточної каденції парламенту Льовочкін самостійно не подав жодного законопроєкту, але підписався як співавтор під 27 ініціативами. Серед них - документи ще довоєнного періоду, як-от постанова про святкування річниці "Великої Вітчизняної війни". Але після 2022 року політик підтримав звернення Верховної Ради до урядів іноземних держав у зв'язку із 1000-м днем з початку "великої" війни, а днями також підписався під ініціативою "Про духовний гімн України".
Розкрили, чим займався Шуфрич попри домашній арешт
Найскладніша ситуація склалася у Нестора Шуфрича. За даними журналістів, у вересні 2023 року за підозрою у державній зраді Шуфрича відправили в СІЗО. У квітні його відпустили, і наразі нардеп перебуває під цілодобовим домашнім арештом. Попри це, у 2022-2023 роках він встиг подати кілька законопроєктів про соціальний захист журналістів, постраждалих внаслідок війни, а у квітні 2025-го подав законопроєкт про захист - деталі цієї ініціативи журналісти наводять окремо.
Водночас видання застерігає, що не варто поспішати записувати всю цю активність у актив "перевзування" колишніх регіоналів. Паралельно з патріотичними ініціативами Шуфрич продовжував штампувати типові для ОПЗЖ соціальні законопроєкти - списання боргів населення за комуналку, заморожування тарифів. Тобто саме той популістський репертуар, яким фракція годувала виборців і до 24 лютого. Мова радше про політичне маневрування напередодні можливих виборів, ніж про глибоку зміну поглядів.
Дискутують, чи відбудеться голосування восени
Тема можливих виборів восени вже кілька місяців не сходить з порядку денного українських медіа. Раніше Інформатор повідомляв, що команда Зеленського провела таємні переговори про майбутню владу, що дало привід говорити про можливе голосування вже цієї осені.
Втім, згодом інша інформація свідчила про протилежне. Інформатор також писав, що на Банковій вже змирилися з тим, що виборів восени не буде, і влада натомість готується до складної зими. Ці суперечливі сигнали й пояснюють, чому будь-яка активність політичних груп, зокрема колишньої ОПЗЖ, одразу привертає увагу як можлива підготовка до кампанії.
Слідкуйте за нами у Telegram
