Пекін розширив повноваження щодо цивільних ресурсів на випадок війни за Тайвань з 1 жовтня
Китай уперше за 16 років переглянув Закон про національну оборонну мобілізацію, надавши державі право переводити цивільну економіку на військові рейки в разі загрози суверенітету. Внесення змін до закону проходить на тлі військової напруги навколо Тайваню. Оновлену версію документа ухвалив Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників 28 серпня, а набирає чинності вона з 1 жовтня. Аналітики вважають перегляд закону однією з підготовчих правових основ для можливого конфлікту в Тайванській протоці.
Закон дає змогу Пекіну після офіційного оголошення "статусу оборонної мобілізації" переводити мирні ресурси - персонал, транспорт, зв'язок, енергетику, охорону здоров'я та медіа - у режим воєнного часу під суворим державним контролем, повідомляє видання Nikkei Asia. Це перший значний перегляд документа, який діяв без змін із моменту ухвалення у 2010 році.

Згідно з новою редакцією, Державна рада Китаю та Центральна військова комісія визначатимуть обсяг, тип і спосіб мобілізації резервістів залежно від потреб. Чоловіки віком від 18 до 60 років та жінки від 18 до 55 років зобов'язані виконувати обов'язки з національної оборони, якщо буде оголошено відповідний режим. У документ також уперше офіційно внесли визначення самого поняття "оборонна мобілізація".
"Хоча Управління у справах Тайваню намагається розвіяти побоювання громадськості заявами, що тайванський і іноземний бізнес не постраждає, я вважаю, що перегляд закону готувався саме з наміром воєнної реквізиції та експропріації майна всіх громадян і компаній у Китаї", - зазначив аналітик Ян.
Окрема новація документа - додавання терміна "експропріація" до положень про реквізицію "цивільних ресурсів" для військових потреб під час мобілізації. Базові суспільні функції та необхідні речі - фінансова діяльність, транспорт, інформаційні мережі, водо- та енергопостачання - підлягатимуть нормуванню та пріоритетному розподілу на користь Народно-визвольної армії Китаю.
Фахівці з Тайваню зазначають, що редакція закону вперше прямо пов'язує поняття "єдність" з "оборонною мобілізацією" та "переходом між мирним і воєнним часом". На їхню думку, це слугує елементом правової війни проти Тайваню та дає змогу Пекіну в майбутньому подати можливу воєнну операцію проти острова як законний захист "національної єдності".
Водночас частина спостерігачів наголошує, що набуття чинності законом саме собою не свідчить про рішення розпочати конфлікт: документ формує лише юридичну рамку для мобілізації, а не оголошує конкретні воєнні наміри. Оборонні планувальники у Вашингтоні та союзних столицях, тим не менш, розглядатимуть цей крок як черговий сигнал у оцінці готовності Китаю до можливого сценарію навколо Тайваню.
Раніше Інформатор повідомляв, що Китай ще навесні розмістив ударні дрони на кількох авіабазах поблизу Тайванської протоки, переобладнавши для цього застарілі винищувачі J-6. Також ми писали, що Пекін вивчає бойовий досвід Росії для підготовки армії до конфлікту навколо острова.