Китай розширює секретну ядерну інфраструктуру: нові дані з супутників
Пекін масштабно модернізує військові бази в горах Сичуаню, нарощуючи кількість боєголовок та ігноруючи заклики США щодо контролю над озброєнням
Пекін масштабно модерізує стратегічні комплекси у гірській долині Цзитун. За допомогою супутникового моніторингу зафіксовано розбудову закритих об’єктів, які мають забезпечити зростання арсеналу до 1000 боєголовок уже до 2030 року. Такі кроки зумовлені прагненням КНР посилити обороноздатність на тлі завершення дії глобальних договорів про контроль над озброєнням.
Про масштабну розбудову стратегічних об'єктів Пекіна пише видання New York Times. Згідно з аналізом супутникових знімків, у долині Цзитун інженери зводять нові бункери та захисні вали. Спеціальні трубопроводи на об’єкті вказують на роботу з небезпечними радіоактивними матеріалами.
Водночас у долині Пінтун розширюють комплекс із подвійним периметром охорони та гігантською вентиляційною трубою заввишки 110 метрів. Експерт із розвідки Ренні Бабіарз зазначає, що архітектура цього об’єкта ідентична лабораторіям, де виготовляють плутонієві сердечники — ключовий елемент ядерних боєголовок.
«Зміни, які ми бачимо на цих об'єктах, відповідають більш широким цілям Китаю стати світовою супердержавою. Ядерна зброя є невід'ємною частиною цього», — зазначив експерт з геопросторової розвідки Ренні Бабіарз.
Розвідник додав, що кожна ядерна локація в Китаї нагадує частинку мозаїки, яка в цілому формує картину стрімкого нарощування потужностей. За його словами, хоча всі ці об'єкти поступово еволюціонували й раніше, загальна динаміка змін суттєво прискорилася, починаючи з 2019 року.
“За останніми щорічними оцінками Пентагону, на кінець 2024 року Китай мав понад 600 ядерних боєголовок і до 2030 року планує мати 1000”, - зазначає видання New York Times.
Об'єкти в Сичуані мають глибоке коріння: їх побудували шість десятиліть тому в межах проєкту Мао Цзедуна «Третій фронт». Тоді десятки тисяч вчених таємно висікали в горах заводи, щоб захистити виробництво зброї від можливих ударів з боку США чи СРСР. Сьогодні ці закриті зони перетворюються на сучасні центри озброєнь.
Ядерний арсенал КНР
Розбудова китайських об'єктів відбувається у період критичної стратегічної нестабільності, що настала після остаточного припинення дії Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3) між США та РФ 5 лютого 2026 року. Цей документ десятиліттями стримував ядерні апетити наддержав, проте його крах відкрив шлях до неконтрольованої гонки озброєнь та повного демонтажу системи взаємних перевірок. Поки Вашингтон наполягає на створенні нової архітектури безпеки із залученням Китаю, Пекін використовує відсутність юридичних обмежень для швидкої модернізації свого арсеналу, прагнучи стати повноцінною третьою силою в умовах, коли старі правила стримування більше не діють.
Ситуацію загострюють заяви Вашингтона про ймовірне порушення Пекіном глобального мораторію на ядерні випробування. Зокрема, заступник держсекретаря США Томас ДіНанно публічно звинуватив Китай у проведенні секретного підриву боєприпасу потужністю в сотні тонн у червні 2020 року, який намагалися приховати від сейсмічного моніторингу методом «розв’язки». Хоча китайська сторона офіційно відкидає ці звинувачення як «неправдиві наративи», така інформація посилює напруженість саме зараз, коли міжнародні механізми стримування фактично перестали діяти, залишаючи світ без надійних інструментів контролю за діями ядерних держав.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що за оцінками західних чиновників, у 2025 році Китай розширив допомогу Росії у війні проти України. І Пекін може ще більше поглибити співпрацю цього року. Керівник Китаю Сі Цзіньпін, за їх словами, став впевненішим у підтримці російського диктатора Володимира Путіна.
Також ми повідомляли, що Китай вперше пообіцяв надати Україні пакет допомоги. Він буде гуманітарним та стосуватиметься енергетичної підтримки нашої держави. Водночас, що саме до нього увійде, - поки невідомо.
Читайте нас у Facebook
