Китай, Лукашенко і Путін - як Пекін сигналізує про зміну балансу сил у союзному трикутнику

Пекін формально не конфліктує з Москвою, але дедалі чіткіше демонструє власний окремий трек впливу на Мінськ, який може змінювати баланс сил у регіоні

Путін, Лукашенко і Сі Цзіньпін
Лукашенко шукає баланс між Москвою і Китаєм

Заяви Китаю про підтримку суверенітету Білорусі та паралельна поява Олександра Лукашенка в Пекіні після напружених контактів із Володимиром Путіним на тлі ультиматуму Зеленського щодо вимкнення ретрансляторів створили новий інформаційний вузол у трикутнику відносин Москва-Мінськ-Пекін. Формально йдеться про нібито звичні дипломатичні формулювання. Однак у сукупності подій простежується значно глибша політична динаміка.

Під час переговорів із Лукашенком лідер КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай підтримує Білорусь у "захисті національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності". У класичній дипломатичній мові це стандартна формула. Але в нинішньому геополітичному контексті вона набуває додаткових сенсів - насамперед у відносинах із Росією, яка фактично є ключовим військовим союзником Мінська.

Фактично Пекін публічно закріплює окремий контур відносин із Білоруссю, не прив’язаний до позиції Кремля. І це важливо саме зараз - на тлі повідомлень про напружену розмову Лукашенка з Путіним та відсутність публічної картинки їхніх переговорів.

Після Валдая - різкий розворот у Пекін

За даними з дипломатичних джерел і публічних повідомлень, зустріч Лукашенка з Путіним на Валдаї проходила в закритому режимі та без демонстративних символічних елементів. Відсутність спільних фото та публічних заяв лише підсилила враження про складність діалогу між сторонами.

Одразу після цього білоруський лідер вирушив до Китаю, де отримав політичні сигнали підтримки суверенітету. Це дало підстави частині експертів говорити про спробу Мінська балансувати між двома центрами сили - Москвою та Пекіном. Військовий і політичний експерт Олексій Копитько звертає увагу на те, що така поведінка Лукашенка продиктована не стільки зовнішньополітичними маневрами, скільки внутрішніми ризиками.

"Лукашенко реально боїться двох речей - жорсткої реакції України та можливого входу російських військ у Білорусь, який може стати для нього загрозою режиму", - зазначає експерт.

На його думку, Китай не стільки "підтримує" Білорусь у військово-політичному сенсі, скільки демонструє дистанціювання від надмірних амбіцій Кремля.

Лукашенко зі світовими лідерами. Скриншот з телеграм-канала Олексія Копитько
Лукашенко зі світовими лідерами. Скриншот з телеграм-канала Олексія Копитька

Китайський сигнал Москві - без прямої конфронтації

Китайська дипломатія традиційно уникає прямих конфліктів із Росією, однак формулювання про "суверенітет і територіальну цілісність" Білорусі в нинішній ситуації виглядають як тонкий політичний сигнал. Вони не спрямовані проти України, але фактично обмежують можливість Москви трактувати Білорусь виключно як власний військовий плацдарм. У цьому контексті Пекін може розглядати Мінськ як окремий елемент регіональної стабільності, а не як додаток до російської військової системи. Копитько підкреслює, що ключовим стримуючим фактором для Лукашенка залишаються не заяви зовнішніх гравців, а ризики ескалації:

"Він боїться жорсткої реакції України і одночасно - входу російських військ, які можуть змінити баланс сил усередині Білорусі".

Намагання Росії втягнути у війну проти українців Білорусь загрожує стратегічному партнерству Путіна з Китаєм
Намагання Росії втягнути у війну проти українців Білорусь загрожує стратегічному партнерству Путіна з Китаєм

Український фактор і безпекова напруга на півночі

Окремим елементом контексту залишається зростання напруженості вздовж українсько-білоруського кордону. Київ раніше висував вимоги щодо демонтажу ретрансляторів, яка може використовуватися для наведення російських ударних дронів.

Паралельно Україна посилює оборонні заходи на північному напрямку, включно з розвитком безпілотних систем і моніторингом повітряного простору. Це звісно створює додатковий тиск на Мінськ, який одночасно залежить від Росії у військовій сфері та від Китаю - в економічній і дипломатичній.

Сукупність останніх подій - візит до Пекіна, закриті переговори з Путіним, жорстка риторика МЗС Білорусі та китайські заяви про суверенітет - формує картину складної багатовекторної гри. До того ж, вже 30 червня, після візитів Лукашенка до Сі Цзіньпіна і Путіна Китай в ООН раптово закликав Росію та Україну до припинення бойових дій і переговорів. Заступник постійного представника Китаю при ООН Сунь Лей наголосив, що у цьому конфлікті "немає переможців і переможених", а військові дії не здатні вирішити жодних проблем.

Для Лукашенка Китай залишається не стільки союзником, скільки інструментом політичного страхування від надмірної залежності від Москви. Для Пекіна Білорусь - це канал впливу в Європі та додатковий елемент тиску на Росію, який не потребує прямої конфронтації. У підсумку формується ситуація, у якій кожен із гравців намагається використати інших як інструмент стримування третіх сторін. І саме ця багатошарова конструкція робить нинішню дипломатичну фазу навколо Білорусі однією з найчутливіших у регіоні.

Самопроголошений президент Олександр Лукашенко оглядає безпілотник білоруського виробництва. Обуз-Лесновський полігон, 21 жовтня 2022 року. Фото: Associated Press/East News
Самопроголошений президент Олександр Лукашенко оглядає безпілотник білоруського виробництва. Обуз-Лесновський полігон, 21 жовтня 2022 року. Фото: Associated Press/East News

Білорусь готують до участі у війні, але Лукашенко поки тримається

Як писав Інформатор, опозиція виділила вісім тривожних ознак підготовки Білорусі до прямої участі у бойових діях. Нова Воєнна доктрина, ухвалена у 2024 році, офіційно дозволяє завдавати превентивних ударів у разі "безпосередньої загрози" і відправляти армію за кордон. Кількість контрактників із 2022 року зросла у 1,5 раза, мобілізаційний резерв оцінюють у 289 тисяч людей. На українському напрямку створюють Південне оперативне командування - загальна кількість військ може перевищити 80 тисяч осіб. Водночас ISW фіксує, що Росія фактично поглинула Білорусь, щоб використати її як плацдарм для своїх цілей. Інтеграція з армією РФ досягла максимуму.

За словами українських військових, однією з можливих цілей російського керівництва щодо залучення білорусів є спроби розширити зону ударів по території України, зокрема по Київській області, із використанням дронів і ракет. У військовому середовищі зазначають, що у разі реалізації таких планів ворог міг би намагатися системно тероризувати цивільне населення, подібно до того, як це відбувається нині в прифронтових регіонах - Херсонській та Сумській областях, а наразі вже розширюють на Запоріжжя і Харків.

Водночас українські військові підкреслюють, що реалізація таких сценаріїв значною мірою залежить від зовнішньої військово-політичної підтримки РФ, зокрема інфраструктурних можливостей, пов’язаних із територією Білорусі.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити