Кабмін змінив порядок надання консульських послуг для чоловіків за кордоном
Кабмін запровадив нові правила видачі консульських послуг українцям за кордоном без ВОД.
Українці чоловічої статі за кордоном не отримають консульські послуги, якщо не пред'являть військово-облікові документи. Про те, кого не пропустять через кордон і що змінилося у виїзді чоловіків за кордон, писав Інформатор раніше, а тепер Кабінет Міністрів додатково врегулював порядок перевірки ВОД консулами. Уряд ухвалив постанову №981, яка змінює механізм взаємодії держави з військовозобов'язаними та скасовує попередні акти 2024 року. Документ також запроваджує автоматичне формування матеріалів для протоколів ТЦК та СП через реєстр "Оберіг". Нові правила стосуються не лише технічного ведення реєстру, а й контролю за громадянами, які перебувають за кордоном.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка визначає механізм ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і перевірки дійсності військово-облікових документів консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи, повідомляє SUD.UA. Постанова № 981 скасувала попередні акти 2024 року та запровадила новий порядок взаємодії держави з військовозобов'язаними. За цим документом Реєстр перестає бути суто обліковою базою даних.
Реєстр визначено як інформаційно-комунікаційну систему, власником якої є держава в особі Міноборони, і його головними завданнями тепер є не лише облік, а й ідентифікація громадян, інформаційне забезпечення комплектування ЗСУ та формування військово-облікових документів в електронній формі. Головна мета змін - максимальна автоматизація процесів: від ідентифікації особи до притягнення її до відповідальності. Важливою зміною є те, що Реєстр тепер використовується для формування матеріалів про адміністративні правопорушення, які належать до компетенції ТЦК та СП.
Якщо раніше підготовка документів для притягнення до адміністративної відповідальності значною мірою здійснювалася працівниками ТЦК та СП вручну, то тепер Реєстр може автоматично формувати відповідні матеріали на підставі наявних у ньому відомостей. Водночас видання наголошує на ризиках такого підходу.
Автоматизація здатна прискорити виявлення порушень та оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення. Водночас у разі наявності в Реєстрі застарілих або недостовірних даних існує ризик формування матеріалів щодо осіб, інформація про яких не відповідає фактичним обставинам. Це може вимагати подальшого оскарження чи виправлення даних у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим у документі чітко визначено межі повноважень ТЦК та СП. Навіть за наявності порушення правил військового обліку ТЦК та СП зобов'язаний діяти виключно у спосіб, визначений законом. Законодавство передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП шляхом складання протоколу або винесення постанови уповноваженою посадовою особою. Лише після прийняття такого процесуального рішення відповідні відомості можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До реєстру можуть вноситися дані про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП із зазначенням дати, номера та змісту протоколу або постанови. При цьому закон не передбачає внесення до реєстру інформації про нібито "порушення правил військового обліку" без належного оформлення відповідного адміністративного провадження.
Синхронізують дані з ДПС та ДМС
Постанова запроваджує разову масштабну актуалізацію даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Державна податкова служба протягом 90 календарних днів має здійснити разову передачу Міністерству оборони відомостей про громадян України віком від 18 до 60 років, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Ці зміни доповнюють механізм, який консульські посадові особи вже застосовують для перевірки ВОД під час звернень громадян за кордоном. Фактично держава вибудовує наскрізну систему контролю - від моменту виїзду людини за кордон до кожного її звернення до дипломатичної установи за консульською послугою.
Що змінювалося у правилах для чоловіків за кордоном раніше
Також ми писали, що МЗС ще раніше запровадило вимогу пред'являти дані із застосунку "Резерв+" для оформлення закордонного паспорта. Ці правила стали ще одним кроком у посиленні контролю за військовозобов'язаними, який тепер доповнила постанова №981.
Народний депутат окремо пояснював, чи можливе примусове повернення українських чоловіків з-за кордону, і його роз'яснення досі актуальне на тлі нових обмежень щодо консульських послуг.
Слідкуйте за нами у Telegram
