Італія стала заповідником російської пропаганди. Як із цим борються?

Італія — ​​прекрасна у всіх відносинах країна. У ній живуть нормальні люди з правильними уявленнями про добро і зло. Але, на жаль, деяка частина з них потрапила під вплив російської пропаганди і часто використовує аргументи в давно знайомому нам стилі: «8 років бомбили Домбас (саме ДоМбас!)», «нацисти» та інше марення. Але звідки в Італії російська пропаганда? — здивуєтеся ви.

Вона в Італії давно з 2004 року. З 1991 по 2004 роки італійці знати не знали про існування такої держави як Україна. А 2004-го, під час Помаранчевої революції, жителі Чобота з подивом дізналися, що є така країна, і це не придаток Росії, а суверенна та незалежна держава.

Помаранчева революція застала італійців зненацька, на той час на телебаченні не було «експертів по Україні», тому журналісти брали інформацію з російських джерел. Таке ставлення до висвітлення подій обурило українців, і вони написали відкритий лист на Rai TV (державна телерадіокомпанія Італії) з проханням брати інформацію хоча б із польських джерел, але лише не з російських. На цей лист уваги ніхто не звернув.

 

 

Це сталося тому, що особистим другом путіна на той час був Сільвіо Берлусконі, який ще мав вплив у своїй країні, тому Євромайдан в італійських ЗМІ був поданий як демонстрація правих екстремістів, а не Революція Гідності.
Далі — більше: не лише Берлусконі, а й ціла черга «друзів»-політиків путіна в Італії — Беппе Грілло, Джорджія Мелоні, і, нарешті, Маттео Сальвіні — лідер ультраправої партії «Ліга Півночі», яка підписала угоду про дружбу та співпрацю з «Єдиною Росією». Вони вплинули на те, як висвітлювали ЗМІ народу російсько-українські відносини.

 

 

Не тільки політики, а й великі італійські бізнесмени взаємовигідно «дружать» із Росією, а російські олігархи, пропагандисти та політики накупили собі нерухомості на Апеннінському півострові. І артисти на кшталт Альбано Каррізі, Мікеле Плачідо, та багато інших, які люблять їздити на гастролі до росії, а потім розповідають на ТБ, які «класні» ці росіяни.
Не дивно, що саме в цій країні ЗМІ та інтернет (соцмережі, блоги, форуми) стали розсадником російської пропаганди.

 

 

На початку війни на італійське ТБ запрошували проросійських журналістів та «аналітиків», які розповідають казки про поганих українців, які «самі винні» і хороших росіян, які «нічого поганого не роблять, це лише спецоперація з очищення України, яка стогне під гнітом неонацистів». Зарплату отримували вони із Кремля!
До речі, італійські антивакцинатори, які розповсюджували антивакцинну-пропаганду, також спонсорувалися Росією. Зараз багато No Vax-сайтів і сторінок перетворилися на джерела пропаганди а-ля «Різня в Бучі — фейк!» або «У маріупольському пологовому будинку неонацисти прикривалися породіллями та дітьми!», «Не можна посилати Україні зброю, бо це продовжить війну!» і тому подібна дикість. У це марення вірять незміцнілі уми і поширюють її в соцмережах.

 

 

На щастя, переважна більшість італійців відкидає пропаганду. До того ж після феєричного виступу лаврова на італійському ТБ, жахнувся прем'єр-міністр Маріо Драгі і зі словами «Це огидно і непристойно» заборонив запрошувати на інтерв'ю відомих пропагандистів.

 

 

Щоправда, все одно деяка кількість проросійських ораторів залишається — це традиція плюралізму думок — дають слово представникам обох сторін, але зараз проросійських запрошених висміюють і ставлять їм питання, на які вони не можуть логічно відповісти.
Нам пощастило, що зараз прем'єр-міністр Італії — саме Маріо Драгі, якби на його місці був хтось інший, ми б точно не побачили підтримки від Італії. Сподіваємося, що він зможе вичистити роспропаганду з Італії, і вона стане більш дружньою країною для України, ніж зараз.