Поки вся планета нагрівається, океан втрачає тепло на південь від Гренландії. Що за цим стоїть і які наслідки це віщує планеті?
Другий рік поспіль Атлантичний океан підносить дослідникам несподівані сюрпризи. Як повідомляє портал МЕТА.ЮА, для прискіпливої уваги є одразу кілька причин. Одна з них пов'язана з незвично тихим сезоном ураганів, що зумовлено впливом Ель-Ніньйо. Проте значно більше наукову спільноту турбує інше явище.
У той час як планета загалом стрімко теплішає, ділянка океану на південь від Гренландії, навпаки, охолоджується. За цим регіоном уже закріпилася неофіційна назва "холодна пляма" (від англ. cold blob). Фахівців цікавить насамперед першопричина цього феномену.
Аномально холодна зона розташована в Північній Атлантиці, приблизно на південь від Гренландії. За останнє століття температура води там знизилася орієнтовно на 0,3 градуса. Цифра здається незначною, але для таких масштабів це суттєва величина - особливо якщо врахувати, що більша частина Світового океану за цей же період нагрілася.
Тривалий час точного пояснення цьому не існувало. Згодом команда океанографів зіставила дані про температуру та солоність вод і в результаті змогла пов'язати появу холодної зони з ослабленням Атлантичної меридиональної перекидної циркуляції (AMOC). На думку дослідників, її нинішній стан може бути найслабшим за останнє тисячоліття, хоча точний ступінь уповільнення наразі залишається невідомим.
Уповільнення систем AMOC зумовлене порушенням природного колообігу океанічних вод. За нормальних умов теплі й солоні маси рухаються з тропіків на північ, де вони охолоджуються, важчають, опускаються на глибину і повертаються назад на південь. Однак танення льодовикового щита Гренландії призводить до припливу величезних об'ємів прісної води. Вона легша за солону й залишається на поверхні, заважаючи зануренню щільніших шарів океану.
У результаті виникає подвійний ефект: північна частина Атлантики опріснюється, а її поверхня водночас нагрівається, що й порушує звичну роботу глобальної циркуляції.
AMOC впливає не лише на акваторію поблизу Гренландії. Вона є частиною глобального механізму, який допомагає перерозподіляти тепло між різними широтами.
Якщо циркуляція уповільниться, наслідки проявляться далеко за межами Північної Атлантики. Наприклад, зміняться температура, характер опадів та рух повітряних мас. Також можуть зміститися тропічні зони дощів, і тоді наслідки відчує Африка, а також південна частина Америки, де від сезонних злив залежать мусони.
Найцікавіше полягає в тому, що ослаблення AMOC здатне призвести не лише до додаткового нагрівання. Є ще один важливий момент: може підвищитися рівень моря, оскільки ці потоки розподіляють колосальні об'єми води.
Тут єдиної відповіді поки що немає. Різні моделі дають різні сценарії, і багато чого залежить від подальшого потепління планети. Деякі вчені припускають, що несприятливі зміни розпочнуться вже в найближчі десятиліття.
Проблема стосується не лише погоди. Течії переносять поживні речовини, тому перебудова їхньої роботи здатна позначитися на морських екосистемах. Одні види риб можуть переміститися в інші райони або взагалі зникнути. Зміни з опадами вплинуть на сільське господарство. Підйом рівня моря створить додаткове навантаження на прибережні міста.