Хто заплатить за реформу фармринку і як це вплине на споживачів
Український фармацевтичний ринок на шляху до радикальних змін. Влада оголосила про впровадження нового регулювання галузі, спрямованого на зниження цін на ліки. Причиною таких кроків стала система формування цін на медичні препарати.
Хто відповідає за ціни на ліки?
За даними дослідження Proxima Research, левову частку в структурі формування кінцевої ціни на ліки – 71,8% – становлять виробники. Відсоток дистриб'юторів в цьому ланцюгу складає 5,9%, аптек – 22,3%.
Аналіз цін показує, що деякі вітчизняні виробники значно підвищили вартість своєї продукції. Зокрема, тільки одна компанія "Дарниця" збільшила ціни в середньому на 120%. Найбільше подорожчали базові препарати: "Анальгін" – на 114,9%, "Ацетилсаліцилова кислота" – на 107,2%, "Каптопрес" – на 94,3%, "Парацетамол" – на 84,8%. А заспокійливий засіб "Гідазепам" від іншого великого виробника "ІнтерХім" зріс у ціні на 73,4%.
При цьому, інші фармвиробники збільшили ціни на базові знеболювальні препарати (анальгін та парацетамол) в межах зростання інфляції. ПАТ “Монфарм” збільшив вартість “Парацетамолу” (супозиторії 0,33 г) на 21%, а ФК “Здоров’я” (325 мг) – на 12%. Зростання вартості “Анальгіну” (0,5 г) в ПАТ “Монфарм” та ФК “Здоров’я” залишилося в межах 35-37%.
10 лютого провідні аптечні ритейлери країни, що входять до “Аптечної професійної асоціації України” (АПАУ), підписали декларацію про зниження вартості ліків. Вони запропонували знижувати роздрібні ціни пропорційно до зменшення відпускних цін виробників та зменшувати гуртові ціни дистриб'юторів. Ініціативу зі зниження вартості ліків першою започаткувала Асоціація, подавши відповідну декларацію до МОЗ.
Держава взяла курс на реформування фармгалузі
Три ключові документи, ухвалені 12-13 лютого, закладають абсолютно нові принципи функціонування ринку. Рада національної безпеки та оборони (РНБО) затвердила пакет регуляторних змін для фармринку:
- з 1 березня виробники зобов'язані знизити ціни на основні препарати на 30%;
- дистриб'ютори та аптеки матимуть обмежені націнки - до 10% для дистриб'юторів та до 35% для аптек на безрецептурні ліки;
- маркетингова активність та промоція ліків у галузі забороняється.
Президентський указ №82/2025 та законопроєкт №11493, ухвалений Радою, реформують фармринок за кількома напрямками.
- Розширення державної підтримки через реімбурсацію для хронічних хвороб.
- Формування списку зі 100 препаратів зі зниженням ціни на 30%.
- Створення мережі державних аптек з мінімальними націнками.
- Контроль цін через національний каталог на ліки.
- Нові визначення аптечних мереж.
- Обмеження постачання препаратів до 20% річного обсягу продажів для кожного покупця.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я, наголошує на критичному зростанні цін у фармгалузі. За даними МОЗ, вартість медикаментів українського виробництва збільшилась від 26 до 131%, причому найуживаніші препарати демонструють зростання від 70% до 110%.
Міністр охорони здоров'я анонсував комплексне зниження цін на медикаменти. Рішення РНБО з 1 березня передбачає два рівні знижок:
- 30% на відпускні ціни 100 найпоширеніших ліків
- 20% - на весь інший аптечний асортимент
Загрози реформи для споживача
На думку Сергія Іщенка, CPO аналітичної компанії Proxima Research, нове регулювання створює серйозні виклики для фармринку. Обмеження поставок на рівні 20% може розбалансувати систему дистрибуції, а каталог цін – витіснити дорогі, але ефективні та доказові препарати. Невирішеним залишається й питання формування цін на безрецептурні ліки.
За оцінкою експертів Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА), надмірний контроль загрожує стабільності фармринку. "Нові регуляторні обмеження можуть зруйнувати систему постачання ліків, яка успішно працювала навіть у найскладніші місяці повномасштабного вторгнення завдяки співпраці держави та бізнесу, – попереджає ЕВА".
Фізична недоступність ліків для пацієнтів. Новий каталог цін створює реальну загрозу дефіциту медикаментів. Під найбільшим ударом опиняються імпортні препарати – міжнародні виробники можуть відмовитися від українського ринку через цінові обмеження, що суттєво звузить вибір доступних ліків.
Дестабілізація системи дистрибуції. Європейська Бізнес Асоціація закликає Президента України ветувати ухвалений парламентом закон: «Комітет Асоціації застерігає від недостатньо продуманих кроків у фармацевтичній сфері, від стабільної роботи якої залежить здоров’я та якість життя людей і звертається до Президента України накласти вето на даний проєкт закону та не допустити негативного впливу на здоров’я українських пацієнтів», – йдеться у заяві ЄВА.
Міжнародні виробники, які працюють за суворими стандартами, можуть втратити перевірених партнерів з імпорту і дистрибуції ліків в Україні. Це негативно вплине на контроль якості та безпеку медикаментів через обмеження в логістичних процесах.
“Законопроєктом передбачено розмір граничної постачальницько-збутової надбавки, що не має перевищувати 8%. На жаль, такий підхід не враховує існування різних фінансових моделей міжнародних компаній-виробників, що нині оперують на ринку України. Для деяких компаній такі обмежувальні умови стануть суттєвим бар’єром для ведення бізнесу і можуть призвести до скорочення їхньої діяльності”.
Економічні загрози нового регулювання. Надмірне регулювання фармринку може спровокувати ланцюгову реакцію економічних проблем. На думку експертів, галузь зіткнеться зі скороченням інвестицій у сферу охорони здоров'я України та податкових надходжень. Спроби штучного обмеження цін ризикують стимулювати розвиток тіньових схем постачання ліків.
Системні проблеми. Експерти вказують на невідповідність європейським принципам регулювання, відсутність чіткого механізму формування цін та загрозу монополізації ринку через надмірні адміністративні бар'єри. Як результат — порушення конкурентного середовища.
“Окремої уваги потребує той факт, що запровадження запропонованих змін негативно вплине саме на препарати міжнародних виробників — основних інвесторів у сферу охорони здоров’я України”, – застерігає ЕВА.
Члени Американської торговельної палати (АСС) вважають, що ухвалені зміни матимуть негативні наслідки:
- підрив прозорості та передбачуваності регуляторної політики, що суперечить міжнародним стандартам;
- порушення законодавчої процедури, оскільки внесені зміни не відповідають предмету правового регулювання первинного законопроєкту;
- негативний вплив на конкуренцію та можливість безперебійного постачання в Україну лікарських засобів міжнародних виробників, що може призвести до штучного обмеження доступу до лікарських засобів;
- зниження інвестиційної привабливості України у фармацевтичному секторі, що може призвести до зменшення асортименту доступних ліків;
- дестабілізація системи охорони здоров’я через відсутність належної оцінки наслідків змін та їх впливу на доступність лікарських засобів для пацієнтів.
Реформа вдарить по пацієнтах. Наслідки регуляторних змін найбільше відчують на собі пацієнти. Вони зіткнуться з обмеженим вибором ліків, затримками в постачанні, скороченням асортименту в аптеках та дефіцитом необхідних препаратів. Критична ситуація складеться для хронічних хворих та жителів віддалених регіонів, а впровадження нових процедур може суттєво ускладнити доступ до інноваційних методів лікування.
Що радять експерти, щоб стабілізувати ціну
Фахове середовище наголошує на необхідності виваженого підходу до цінового регулювання. На думку Сергія Іщенка, розширення програми реімбурсації “Доступні ліки” та тимчасове скасування ПДВ на ліки може стати реальним інструментом зниження цін.
Довгострокове вирішення проблеми вбачають у запровадженні медичного страхування, створенні прозорої системи контролю цін та розвитку конкурентного середовища замість обмежень.
"Якою б не була розумна ціна ліків – вони будуть дорогими для незаможної частини суспільства. Ось чому перелік препаратів, що входять до програми “Доступні ліки”, потрібно максимально розширити", – зазначає Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я.
Фармацевтична галузь України переживає період активних змін. Ключовою проблемою залишається необхідність поєднати доступні ціни з ефективною роботою всього сектору. Експерти наголошують на важливості збереження безперебійного постачання якісних препаратів, застерігаючи, що найбільше від можливих збоїв постраждають соціально незахищені групи населення.
В умовах війни наслідки нового регулювання можуть виявитися особливо небезпечними. Дефіцит звичних ліків, обмежений доступ до життєво необхідних препаратів та зростання цін через адміністративні бар'єри загрожують не лише соціальною напругою, але й становлять пряму загрозу здоров'ю мільйонів українців.
Зараз читають на Інформаторі
