Генерали в Україні недоторканні? Чи варто сподіватися на справедливе покарання винних в аварії АН-26 під Харковом

25 вересня в Чугуєві під Харковом під час заходу на посадку розбився літак АН-26. Він виконував навчальні польоти курсантів, на борту було 27 осіб, більша частина з них - курсанти, інші - офіцери. 26 людей загинули внаслідок катастрофи, єдиний вижив зараз знаходиться в лікарні під наглядом лікарів.

У МВС розглядають чотири головні версії трагедії: технічну несправність літака, помилку екіпажу, неправильне техобслуговування + неправильну підготовку до польоту і недбалість диспетчерів, які управляли польотами. У цей день борт здійснив шість злетів і п'ять посадок, і, за твердженням Міністра оборони Тарана, незадовго до цього пройшов капремонт, і не вимагав оновлення ще три роки.

Зараз триває розшифровка чорних скриньок борту, інформація з яких дозволить розібратися у причинах катастрофи.

Що могло спровокувати катастрофу?

Є інформація про те, що термін служби двигунів АН-26 був сильно перевищений, вони вже давно потребували заміни або капітального ремонту, а замість цього їм продовжували ресурс - виконуючи, фактично, «ремонт на папері» - і саме це призвело до відключення датчику в лівому двигуні борту, що стало відправною точкою трагедії 25 вересня.

Чи так це, з'ясовує Держбюро розслідувань та інші органи. Але якщо так, то Міноборони просто заощаджувало гроші, продовжуючи термін служби двигуна замість того, щоб провести його капітальний ремонт. Тобто функціонери Міноборони дозволяли курсантам літати на літаку, який давно вичерпав свій ресурс заради економії фінансів!

Незрозуміло, скільки ще такий застарілої техніки знаходиться на балансі Міноборони та скількох трагедій поки не відбулося зовсім випадково.

А тепер - до питання про те, чи варто сподіватися на те, що вищі посадові особи, які не погоджували ремонт техніки, понесуть покарання.

Як пов'язано крах АН-26 з іншими авиакатастрофами останніх років? Покарали когось за них?

Тут варто згадати дві інші трагедії - збитий 14 червня 2014 року бойовиками при заході на посадку в Луганську ІЛ-76 та Скнилівську трагедію, коли 27 липня 2002 року винищувач СУ-27 впав на глядачів під час виконання фігури вищого пілотажу на авіашоу.

Суд по першій справі досі не закінчений. Наказ про відправку літаків ЗСУ до Луганську віддав генерал Назаров, який і є відповідачем у суді. Експерти кажуть, що генерал Назаров зобов'язаний понести покарання, оскільки він, маючи на руках повідомлення з трьох джерел, що терористи висунулися до район Луганського аеропорту з ПЗРК з наміром збивати літаки ЗСУ, ці літаки туди відправив. Внаслідок цього загинуло 49 осіб.

Павлоградський суд виніс вирок Назарову, і призначив йому 7 років ув'язнення. Але відповідач звернувся до апеляції, і останнє засідання у цій справі має відбутися тільки 15 жовтня цього року. З моменту цієї трагедії минуло 6 років, а винні й досі не понесли покарання. Можливо, це тому, що винний - генерал?

Справа із Скнилівської трагедії теж цікава. Винищувач, що звалився на глядачів, вбив 77 осіб. Суд визнав винними двох пілотів винищувача, які вижили в трагедії тільки тому, що встигли вчасно катапультуватися. Одного з них засудили до 11 років в'язниці, другий відсидів всього лише 2,5 роки.

Генпрокуратура заарештувала ще 4 генералів, які організовували це авіашоу. Прокурори стверджували, що посадові особи допустили серйозні прорахунки в організації польотів і не забезпечили безпеку глядачів. Їх справу винесли в окреме провадження - і о диво! Всіх їх визнали невинними та відпустили. А цивільні позови потерпілих про відшкодування матеріальної та моральної шкоди взагалі відмовилися розглядати! Знову тому, що генерали?

У світлі цих прекрасних історій про справедливі суди щодо високопоставлених військових в Україні, надія на справедливе розслідування катастрофи АН-26 під Харковом стає якоюсь, знаєте, примарною чи що. Скільки ще смертей повинно статися, щоб вищі військові чини почали відповідати за свої фатальні помилки?