Президентка Єврокомісії підкреслила, що європейські лідери повинні до кінця тижня визначитися з фінансовою підтримкою Києва на 2026-2027 роки
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала лідерів ЄС узгодити фінансову підтримку України під час саміту в Брюсселі цього тижня. Виступаючи перед депутатами Європарламенту у Страсбурзі, фон дер Ляєн підкреслила, що потреби Києва на 2026-2027 роки оцінюються приблизно у 137 мільярдів євро. З цих коштів близько 90 мільярдів мають покрити європейські країни.
Про це повідомляє Politico.
"Європа повинна нести відповідальність за власну безпеку. Ми повинні бути готові. І немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Наступні дні будуть вирішальними", - наголосила президентка ЄК.
Фон дер Ляєн зазначила, що особисто запропонувала два шляхи надання допомоги Києву: репараційний кредит із заморожених російських активів та спільні запозичення ЄС.
"Нам доведеться вирішити, яким шляхом ми хочемо піти. Але одне зрозуміло: ми повинні прийняти рішення про фінансування України на наступні два роки на цій Європейській раді. Це не перший випадок, коли уявлення про Європу виявилися застарілими", - підсумувала вона.
Використання заморожених активів Росії для підтримки Києва залишається питанням дискусійним. Більшість таких коштів знаходяться під юрисдикцією Бельгії, яка, за оцінкою МВФ, наразі вразлива. Водночас фон дер Ляєн наголосила: якщо ці кошти спрямують на допомогу Україні, це значно підвищить її позиції у мирних переговорах.
Президентка Єврокомісії також підкреслила, що Росія поки не демонструє готовності припинити війну в Україні. Крім того, фон дер Ляєн поінформувала, що ЄС посилює військову допомогу Києву: до кінця 2025 року заплановано передати українській армії 2 мільйони снарядів, а загальні інвестиції у сектор оборони вже перевищили 1,5 млрд євро. За її словами, "за зброю для України фактично платить Росія".
Як повідомляв Інформатор, план для України передбачає посилення ЗСУ, розміщення європейських сил в Україні та розширення ролі американської розвідки після можливої мирної угоди. Попри заяви про прогрес, припинення вогню залишається під питанням через жорстку позицію Росії.