Експерт розповів, як Telegram і Tiktok допомогли вивести молодь на погроми у Франції та Італії

Керівник центру "Крук" пояснив механізм вербування підлітків через анонімні чати і вірусні відео

Протести, підлітки
Соцмережі як інструмент мобілізації натовпу

Заворушення у Мілані 17-18 жовтня та масові протести у Франції тих самих вихідних виявили спільний механізм: підлітків на вулиці виводили анонімні Telegram-чати й вірусні відео в TikTok, а не ідеологія чи бідність. Про те, як соцмережі й штучний інтелект перетворили соціальне невдоволення на хвилю погромів у кількох європейських країнах, у колонці для Українського тижня написав керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук" Віктор Таран. Автор також звертає увагу, що Україна зіткнулася з подібною технологією вербування значно раніше - тільки ціна завдань тут набагато вища.

Як анонімні чати перетворили протест на погром

За матеріалами Українського тижня, журналісти Corriere della Sera зібрали свідчення міланських підлітків, яких напередодні заворушень масово додавали до Telegram-чатів на кшталт "17 жовтня". Спочатку там заклики стосувалися протесту проти інфляції та поганих умов навчання, а згодом адміністратори почали прямо пояснювати, що на площі Дуомо розбиватимуть вітрини, і учасники зможуть забрати кросівки Nike чи велосипеди з Decathlon.

До такого чату потрапило близько тисячі людей, а в неділю ввечері він зник разом з усіма повідомленнями. Статистика міланського суду у справах неповнолітніх показує масштаб: під арешт потрапили 35 неповнолітніх, 31 з яких раніше ніколи не мав справ із поліцією, а всього до квестури доставили 271 молоду людину, з яких 220 - неповнолітні. На вулицю вийшли не вуличні банди, а звичайні підлітки з різних районів, яких об'єднав лише анонімний чат з обіцянкою легкої здобичі та відчуттям безкарності.

Керівник центру "Крук" пояснив механізм вербування підлітків через анонімні чати і вірусні відео, джерело: скриншот з сайту Український тиждеть
Керівник центру "Крук" пояснив механізм вербування підлітків через анонімні чати і вірусні відео, джерело: скриншот з сайту Український тиждень

Чому Франція та Італія зіткнулися зі схожим сценарієм

17 жовтня Францію накрила хвиля протестів проти дорожнечі, до якої долучився блогер TikTok під псевдонімом V2 із закликом проти зростання цін на пальне. Його відео з цим закликом, за підрахунками аналітиків Visibrain, набрали 132 мільйони переглядів. Італійський міністр внутрішніх справ Маттео Піантедозі визнає, що заклики в Мілані часто посилалися саме на французький приклад.

Для контрасту автор наводить Грецію, де з 13 жовтня студенти, вчителі та лікарі ставлять намети на площі Синтагма через дороге житло й недофінансування шкіл, однак протести там залишаються переважно мирними, з концертами замість розбитих вітрин. Це демонструє, що саме невдоволення не перетворюється на погром автоматично - потрібен ще механізм, який виводить людей у потрібне місце з потрібним настроєм.

Яку роль відіграв штучний інтелект

Окрім прямих закликів у чатах, свою роль відіграла загальна атмосфера, створена генеративним штучним інтелектом. Французькі медіа фіксували, що проросійські мережі поширювали фальшиві AI-зображення заворушень, а Financial Times описувало відео з феєрверками, яке набрало майже шість мільйонів переглядів в X як нібито французьке, хоча насправді його зняли в Тбілісі у 2024 році.

"Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від того, що ми бачили в попередні епохи. Це результат того, що я називаю "гібридною війною", форми конфлікту, який ведуть проти наших країн за допомогою нетрадиційних інструментів, таких як TikTok, соціальні мережі та YouTube", - заявив міністр оборони Італії Гвідо Крозетто.

На рівні ЄС регулятори перевіряють можливе втручання Росії, Ірану та Алжиру, а дослідник Sciences Po Давід Колон згадує російські мережі Storm-1516 і "Матрьошка". Водночас сам Колон вважає, що проросійські акаунти не запускали протестів, а лише підсилювали хаос, коли той уже почався.

Чим український досвід відрізняється від європейського

За даними СБУ, від початку повномасштабної війни росіяни залучили до диверсійно-терористичної діяльності 351 неповнолітнього, і у 299 випадках ішлося про підпали. У проаналізованих публічних кейсах з 2023 по 2026 рік Telegram фігурує у 30 з 41 випадку вербування, а головним гачком у 32 випадках була обіцянка швидкого заробітку. Нацполіція повідомляла, що 82 відсотки розкритих в Україні терактів скоїли люди, яких завербували саме через Telegram.

Схема в Україні зазвичай розвивається поетапно: спершу підлітку пропонують сфотографувати об'єкт, потім підпалити релейну шафу чи автівку військового, а далі - закласти вибухівку. Так сталося із сімнадцятирічним Олексієм, якого завербували через Telegram у Польщі і який згодом втягнув свого друга, що заклав вибуховий пристрій біля поліцейського відділку в Харкові. 12 жовтня СБУ затримала в Рівному дев'ятнадцятирічного київського студента, який готував теракт проти автобуса з військовими і якого знайшли в тих самих каналах про "легкий підробіток".

Різниця між Україною та Італією - лише в ціні завдання: у Мілані підліткам пропонували розбити вітрину, а в Україні - зламати чиєсь життя, використовуючи той самий месенджер і ті самі психологічні важелі. Водночас, за словами автора, український досвід показує й протиотруту: за даними поліції, 260 дітей самі звернулися до правоохоронців і допомогли запобігти терактам, а чат-бот СБУ "Спали ФСБшника" отримав понад п'ять тисяч повідомлень про спроби вербування.

Що радять батькам і державам

Автор колонки пропонує конкретні кроки для батьків: у налаштуваннях конфіденційності Telegram можна дозволити додавати до груп лише людям зі своїх контактів, приховати номер телефону від сторонніх і час від часу переглядати разом з дитиною, на які канали вона підписана. За словами Віктора Тарана, важливіша за будь-яке налаштування - розмова з підлітком про те, що пропозиція легкого заробітку від незнайомця, оплата в криптовалюті чи прохання сфотографувати об'єкт є тривожним сигналом, а не пригодою.

Державам автор радить будувати системи швидкого реагування, які відстежують відкриті заклики в соцмережах у реальному часі, вимагати від платформ відповідати на запити поліції протягом годин, а не місяців, і впроваджувати медіаграмотність у школах.

Погроми у Франції 17 жовтня завдали серйозного удару по бізнесу: застраховані збитки можуть сягнути 1,2 мільярда євро, адже постраждали магазини Louis Vuitton, Hermès, Kenzo та Burberry, а всього - близько 3000 підприємств по всій країні.

Також Інформатор писав, що італійська влада перевіряє можливу причетність Росії до заворушень у Мілані - уряд Джорджії Мелоні попросив звіт про роль іноземних провокаторів, хоча офіційного підтвердження російського сліду поки немає.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити