Ексміністр Євген Нищук публічно зрікся знаменитої ролі: Даруйте, якщо не правий

Провідний актор столичного театру імені Івана Франка, двічі міністр культури, громадський діяч, народний артист України Євген Нищук в перший день повномасштабної війни 24 лютого 2022-го вступив до добровольчого батальйону, а в липні того року мобілізувався до лав ЗСУ. З того часу він захищає нашу країну від окупантів. За словами Євгена він знав, що рф колись нападе на Україну.

Також в інтерв’ю проєкту "Точка опори" на державному телеканалі "ДІМ" 51-річний колишній міністр культури розповів, чи є так звані "хороші руські" та чи зіграє він колись знову в театрі, наприклад, Сергія Єсеніна.

У 2004 році Євген Нищук зіграв російського поета Сергія Єсеніна у виставі "Мені затісно в імені своєму…" на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва "Сузір'я". Після повномасштабної війни актор не збирається грати російських персонажів.

"Я впевнений. Хоча розумію, що це мистецький світ і колеги-професіонали кажуть, що потім навпаки треба буде на це по-іншому дивитися. Але ні, ця цинічна жорстокість з боку росії, яку я бачив на власні очі, відрубала багато речей і звузила ситуацію до того, що є "біле" і "чорне". Ніяких компромісів немає. Я в цьому дуже категоричний. Даруйте, якщо не правий", - сказав Нищук.

Зірковий військовослужбовець запевняє - так званих "хороших руських" не існує.

"Для нас - не має. Після всього того, що не тільки зараз, а упродовж багатьох століть вони зробили, історія радянського тоталітарного режиму, режим Катерина II, який розстрілював козацьку державу, розстріляні відродження, геноциди, Голодомор. І власне війна з 2014 року, Майдани і повномасштабне вторгнення вже зараз, де вони скинули всі маски - ні, не має ніяких "хороших руських". Все одно вони живуть з цією зверхністю, ми це є ми, а ви це ви. Шовінізм, очевидно. Тому я в цьому руслі є категоричним. І вважаю, що нам треба відкинути цю ситуацію. Йти своїм шляхом".

Чи знав про початок повномасштабної війни

"Я відчував, знав і передбачав. Про це мені говорили і мої рідні, зокрема мій батько, який пройшов горнило повстанського руху. Коли я вже був дорослим і свідомим, уже в часи незалежності, він говорив мені, що це ще не усталена незалежність, після якої нічого не загрожує. Завжди казав, що Росія так це не покине і обов'язково намагатиметься зруйнувати нашу хитку незалежність".

Мотивує військового та актора усвідомлення, що за спиною знаходиться його домівка, рідні, історія і культура українського народу. За словами Євгена війна не обирає професії. З перших днів великої війни зі зброєю у руках поруч із Нищуком опинилися колишній банкір, голова страхової компанії, начальник комунальних служб, оператори кінематографа. Тому серед усіх регалій найголовнішою зараз Євген Нищук вважає те, що він солдат.

"Навіть відкидаючи історію моїх громадських проявів і "майданів", я не міг бути в іншому місці. Є певна відповідальність на людях, котрих знають, на яких орієнтуються - важливо, де ті люди зараз. Я усвідомлював усю відповідальність і на другий день пішов записуватися до резерву Збройних сил України, до тероборони. Місць не було, все переповнено. У себе на районі я знайшов батальйон, який почав набір. На третій день чи четвертий день ми уже поїхали на рубежі Стоянки та Ірпеня, до вже підірваного романівського мосту".

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.