Магера пояснив, чому довіра до результатів голосування важливіша за формальну легальність процедури
Проведення виборів в Україні під час воєнного стану з порушенням виборчих стандартів може призвести до невизнання їхніх результатів міжнародною спільнотою. Це, своєю чергою, загрожує послабленням міжнародної підтримки держави. Про такі ризики заявив колишній заступник голови ЦВК, експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера.
Про заяву Андрія Магери повідомляє громадська ініціатива "Голка". За словами експерта, вибори - це не один день голосування, а повноцінна конкурентна кампанія, яка триває 90 днів для президентських перегонів і 60 днів для парламентських. Упродовж усього цього часу виборці повинні мати змогу вільно формувати й висловлювати свою позицію без тиску, підкупу чи загрози життю.
"Я дуже хотів би, щоб вибори відбулися. Влада, яка пересиджує свій строк, - як вода, що застоялася: починає гнити. Але вибори без дотримання принципів виборчого права - це Білорусь, Росія чи Північна Корея, а не вибори. Чи може український виборець вільно зробити свій вибір, коли над головою летить?", - сказав колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Магера виокремив кілька ключових загроз, пов'язаних із проведенням голосування в умовах війни.
Як розповів Магера, вибрані за конкурсом із залученням міжнародних експертів кандидати так і не отримали призначень: Верховна Рада не спроможна зібрати потрібну кількість голосів за них, а глава держави не підписує укази щодо своєї квоти.
Магера переконаний, що зробити владу підзвітнішою можна і без конституційних змін. Він звернув увагу, що дев'ять із десяти указів президента не посилаються на жодну норму Конституції. Хоча за Конституцією саме президент формує склад Ради національної безпеки і оборони, і під час воєнного стану це положення змінити не вийде, закон про РНБО може чітко прописати критерії, якими керуються при формуванні такого складу.
Експерт вважає, що щонайменше половина складу РНБО має формуватися з посадовців, пов'язаних із парламентом через процедуру призначення, - тих, кого безпосередньо призначає Рада, наприклад прем'єр-міністра, членів Кабміну, голову СБУ чи голову Нацбанку, або тих, чиє призначення потребує згоди Ради, зокрема генпрокурора. Так щонайменше половина складу РНБО залежатиме від парламенту.
Українське законодавство прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, і ця норма досі залишається чинною. На тлі заклику Трампа обрати нового президента України Зеленський погодився на вимогу провести вибори в Україні, але назвав умову - для цього Путін має погодитися на 60-денне перемир'я. Тему ускладнює й те, що мільйони українців перебувають за кордоном, на фронті або на тимчасово окупованих територіях, що робить організацію чесного голосування технічно складною.
Раніше Інформатор повідомляв, що ЦВК та парламент розглядають незвичний формат голосування - спеціально обладнані автобуси замість звичних дільниць. Про таку ідею розповів перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, хоча остаточного рішення про запровадження такого формату поки що не ухвалено.
Також ми писали, що Зеленський розповів, чи готовий балотуватися на виборах під час війни, заявивши, що готовий брати участь у перегонах навіть за таких обставин, адже вважає це своєю відповідальністю до завершення війни.