Дві з чотирьох ставок Путіна у війні проти України не спрацювали, Кремль змінює розрахунок - WSJ
Кремль робить ставку на удари по енергетиці та виснаження підтримки Києва з боку ЄС
Російський диктатор Володимир Путін будував розрахунок на війну в Україні на чотирьох сценаріях, але два з них уже не виправдовуються. Йдеться про ставки на поразку української армії на полі бою та на тиск адміністрації президента США Дональда Трампа, який мав би змусити Київ прийняти умови Москви - обидва варіанти розвиваються не так, як розраховував Кремль. Натомість Путін робить ставку на удари по енергетиці України та на поступове ослаблення європейської підтримки Києва.
Про це пише видання The Wall Street Journal. . За даними аналітиків, Путін залишається відданим початковим військовим цілям в Україні - розділенню та підкоренню країни, водночас прагнучи змінити європейський порядок безпеки. Видання зазначає, що більшість експертів очікують: правитель Росії дочекається 2027 року, щоб оцінити результати обраних стратегій, перш ніж вирішувати, продовжувати курс чи коригувати його.
"Росіяни чекатимуть на весну. Вони хочуть побачити, до чого призведе ракетна кампанія, а також хто переможе на майбутніх президентських виборах у Франції. А потім вони підведуть підсумки", - зазначила директорка з питань Євразії в американському Центрі досліджень з питань нерозповсюдження Ганна Нотте.
За словами Нотте, після цього Росія швидше перегляне свою стратегію, ніж відмовиться від початкових цілей. Видання нагадує, що після повернення Трампа до Білого дому в Кремлі сподівалися на територіальні та інші поступки з боку Києва, проте Україна відхилила американський тиск і вимоги Путіна щодо передачі територій. Спроби Москви домогтися пом'якшення санкцій і укласти економічні угоди зі США також майже не отримали відгуку, а перехід Конгресу під контроль демократів після проміжних виборів у США в січні може ускладнити подальші кроки адміністрації Трампа щодо скасування обмежень проти Росії.
"Путін болісно усвідомлює нинішні обмеження Трампа, саме тому він продовжуватиме боротьбу, доки ситуація в Україні не зміниться або він не побачить певних зрушень у Європі", - зазначила засновниця консалтингової фірми R.Politik Тетяна Станова.
Москва посилила удари по енергетиці та інфраструктурі
На тлі зменшення успіхів на фронті та рекордних втрат армії РФ останніми місяцями Москва посилила кампанію ракетних і безпілотних ударів по мирних містах України та критичній інфраструктурі - від електростанцій і складів до чорноморських зернових портів і мостів через Дніпро. Ця кампанія загрожує залишити українські міста майже без електроенергії, опалення та водопостачання напередодні зими, однак опитування свідчать, що українці не стають більш схильними до капітуляції.
Якщо безперервні ракетні удари спричинять гуманітарну кризу й зупинять економіку України, це може зробити країну ще більш залежною від європейського фінансування. Кремль усвідомив, що Європа є ключовим союзником України і водночас її потенційно вразливим місцем, зазначає видання. Надії Путіна на перемогу значною мірою ґрунтуються на тому, що європейська політична підтримка України розпадеться раніше, ніж навантаження війни стане нестерпним для його режиму в Росії.
Низькі темпи економічного зростання в Європі, перевантажені програми соціального забезпечення та високі рахунки за енергоносії підривають популярність чинних урядів, більшість з яких підтримує Україну. Натомість зростає підтримка лівих і правих популістів, які часто виявляють більшу симпатію до Росії. В опитуваннях у Франції лідирує права кандидатка у президенти Марін Ле Пен, яка вже пообіцяла скоротити французьке та європейське фінансування України, а найпопулярнішою партією Німеччини стає ультраправа "Альтернатива для Німеччини", що виступає за закупівлю російського газу. В Італії, де наступного року мають відбутися національні вибори, партії проти допомоги Україні є і в правоцентристському уряді, і в лівоорієнтованій опозиції.
При цьому економічна витривалість самої Росії також не безмежна, йдеться у матеріалі. Кремль намагається покрити зростаючий фінансовий дефіцит, адже військові видатки становлять щонайменше третину державних витрат, а регіональні органи влади, які відчувають брак коштів, уже різко скоротили виплати сім'ям загиблих солдатів. Оцінки Інституту вивчення війни свідчать, що мирні переговори не змінили позиції Путіна: він відмовляється приймати будь-який варіант демілітаризованої зони в повоєнній Україні та наполягає на повному контролі над щонайменше чотирма областями.
Раніше Інформатор повідомляв, що на переговорах в ОАЕ російська сторона заявила, що Путін почав повномасштабне вторгнення через те, що тодішній президент США Джо Байден не відповів на його лист 2021 року з "занепокоєннями у сфері безпеки". Американські переговорники запропонували Росії підготувати новий документ із актуальними вимогами та гарантіями для європейських країн.
Також ми писали, що Путін ініціював тристоронній саміт із Трампом та головою Китаю Сі Цзіньпіном, щоб обговорити завершення війни на вигідних для Москви умовах. Ідею такого формату, без участі президента України Володимира Зеленського, Путін озвучив під час телефонної розмови з Трампом, і вона могла б викликати тривогу в європейських столицях.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Віткофф після зустрічі з Путіним заявив, що будуть нові тристоронні переговори - вже наступного тижня
- Переговори Віткоффа та Кушнера з Путіним у Кремлі завершилися - у РФ пригрозили ударами в разі появи західних військ в Україні
- Понад 11 тисяч іноземців із майже 100 країн загинули у війні проти України на боці РФ - Bloomberg
