Допомога на мільярд євро, посилення ППО та санкції проти РФ: основні результати засідання Коаліції охочих у Києві
У ЄС розробили план підтримки України на зиму 2026-2027 року, який міститиме пакет у розмірі 920 мільйонів євро на стабілізацію енергосистеми України
В четверті роковини великої війни РФ проти України, у вівторок, 24 лютого, у Києві пройшло засідання Коаліції охочих, в якому у режимі онлайн та наживо взяли участь представники 36 країн - зокрема, євролідери. За результатами стало відомо, що Європа готує масштабну допомогу Україні загальною сумою на понад мільярд євро. Також партнери погодилися долучитися до реалізації української енергетичної стратегії та було погоджено підтримку нашої протиповітряної оборони.
Про це заявили президент Володимир Зеленський разом з Антоніу Коштою та Урсулою фон дер Ляєн під час брифінгу за підсумками сьогоднішньго засідання. Також про результати повідомила пресслужба Офісу президента.
Так, стало відомо, що ЄС готує пакет допомоги на 100 мільйонів євро, які спрямують на нагальну підтримку України. Ці гроші можна буде інвестувати у товари, які є на ринку.
Водночас європейці розробили план підтримки нашої держави на наступну зиму - 2026-2027 року. Він міститиме пакет на 920 мільйонів євро, що будуть виділені на стабілізацію української енергосистеми. Все це має забезпечити стабільне надходження електроенергії по всій країні, а також сприяти децентралізації вироблення відновлювальними джерелами енергії та ремонту ТЕЦ.
"Майбутнє пишеться тут, в Україні, а не у Москві. Росія не може досягти перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою", - заявив голова Європейської Ради Кошта.
Також Зеленський після зустрічі з представниками ЄС повідомив, що партнери погодилися долучитися до реалізації української енергетичної стратегії. Водночас подробиць поки не розкрив.
"Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі – дякую. Я дякую всім нашим європейським друзям і партнерам – усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні. І дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи – чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", - сказав Зеленський.
Президент також розкрив, що два дні тому Україна отримала половину нового пакета ППО в межах PURL і розраховує на продовження цієї програми. Також, за його словами, Київ розраховує на наступний пакет санкцій Євросоюзу, і важливо, щоб він блокував російський тіньовий флот.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наголосив на важливості посилювати тиск на російську економіку, щоб Москва, передусім, не отримувала доходи від продажу нафти. Велика Британія сьогодні оголосила про найбільший пакет санкцій проти понад 300 російських енергетичних компаній і 48 суден тіньового флоту.
Президент Франції Еммануель Макрон акцентував, що потрібно рухатися далі в переговорному процесі, але з розумінням, що Росія поки що не демонструє бажання миру. За його словами, партнери готові надавати підтримку українській енергетиці й обговорюватимуть це питання, зокрема, на рівні Групи семи. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що важливо, щоб у квітні Україна отримала перші кошти з кредитної допомоги Євросоюзу на 90 млрд євро.
Також відомо, що у березні цього року відбудеться енергетичний Рамштайн, щоб скоординувати роботу України та ЄС. Крім того, Урсула фон дер Ляєн засудила атаку російських військових на нафтопровід "Дружба".
Засідння Коаліції охочих у Києві 24 лютого
Відомо, що у засіданні 24 лютого, яке відбулося у столиці України, особисто взяли участь президент Фінляндії Александр Стубб, президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, віцепрем’єр-міністр – міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер, міністр закордонних справ, ЄС та співробітництва Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено та міністр національної оборони Литви Робертас Каунас.
У засіданні також узяли участь онлайн: президенти Кіпру та Румунії, Федеральний канцлер Австрії, прем’єр-міністри Бельгії, Болгарії (т. в. о.), Греції, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Нової Зеландії, Польщі, Португалії, Словенії, Чехії, Чорногорії, Генеральний секретар НАТО, віцепрезидентка Європейської комісії, віцепрезидент Туреччини, заступник Прем'єр-міністра Австралії, міністр оборони Албанії та головний радник Кабінету міністрів Японії.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
