Науседа зазначив, що Литва очікує більшої участі ЄС, насамперед через програми SAFE та європейської оборонної промисловості
Війна Росії проти України показала, що весь Європейський Союз повинен готуватися до оборони. Так вважає президент Литви Гітанас Науседа. Він зауважив, що його країна подає приклад у цьому контексті, оскільки інвестує 4% ВВП в оборону вже у 2025 році.
Крім того, Литва планує витратити на це понад 5% у 2026 році. Заявила литовського лідера прозвучала під час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Вільнюсі.
За його словами, Литва очікує більшої участі ЄС, насамперед через програми SAFE та європейської оборонної промисловості. Також його країна вітає початкову пропозицію Єврокомісії щодо наступного семирічного бюджету, який передбачає збільшення фінансування оборони та зосередження уваги на військовій мобільності, захисті критичної інфраструктури та стійкості.
Науседа наголосив, що саме безпека східних кордонів Євросоюзу повинна бути у пріоритеті. Ба більше, для захисту необхідні інвестиції у регіон.
"ЄС повинен визнати, що довгострокова безпека України та Європи може бути забезпечена лише завдяки активній участі ЄС. Тому ЄС повинен розширити військову підтримку, а держави-члени повинні надати Україні надійні гарантії безпеки", - зазначив президент Литви.
Він також зауважив, що тиск на Кремль може бути посилений вже найближчим часом завдяки 19 пакету санкцій ЄС. Вони спрямовані проти доходів Росії від нафти та газу, Росатома, банківського сектору та тіньового флоту.
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс раніше припустив, що нова фаза російської агресії проти країн ЄС можлива протягом найближчих кількох років. А новообраний генсек НАТО Марк Рютте наголосив: Росія активно нарощує військову силу і може бути готова до прямої атаки на держави Альянсу вже за п’ять років. Він вважає, що мир в Україні наблизить напад Росії на ЄС.
При цьому розвідки низки держав попереджають, що РФ може бути готова до нападу на одну з європейських країн до 2030 року або й раніше. Генсек НАТО заявив, що Москва виробляє снарядів більше й швидше, ніж увесь Альянс, а до відновлення її військової машини докладаються Китай, Іран і КНДР. За його словами, Путін готується до нової війни, а не до миру. Марк Рютте закликав країни-члени Альянсу готуватися до довгострокового протистояння та посилити оборонну взаємодію.
Водночас і керівник Федеральної служби розвідки Німеччини Бруно Каль попередив: Російська Федерація не обмежується агресією проти України. РФ розглядає війну як етап ширшої стратегії протистояння із Заходом. У Москві готуються до гібридних операцій у Європі, щоб випробувати, чи дійсно Захід готовий захищати своїх союзників відповідно до 5 статті НАТО.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький розповів про програму переозброєння РФ на 2026-2037 роки. Планується розвиток важкого озброєння, бойових кораблів, стратегічної та дальньої авіації, а також нових ракетних систем. В інтерв’ю "Укрінформу" він підкреслив, що якщо сьогодні озброєння РФ орієнтоване на удари по території України, то до 2030 року Кремль готується до можливого воєнного зіткнення з НАТО.
Нагадаємо, у 2025 році країни НАТО заклали рекордний оборонний бюджет. Мова йде про понад $1,5 трильйона. Це - найбільші витрати за всю історію Північноатлантичного Альянсу, які, очевидно, стали відповіддю на війну Росії проти України та постійний тиск із боку США. Понад половина цієї суми припаде саме на Вашингтон. Утім є й цікава деталь: вперше всі 32 країни-члени НАТО подолали позначку у 2% ВВП, а окремі з них пішли ще далі, витрачаючи понад 3,5% на оборону. Серед них - Польща, Латвія, Литва, Німеччина.