Через блекаут відбір палива з газосховищ вражаюче знизився: що це означає
Зниження відбору газу - це не ознака надлишку ресурсу, а прямий наслідок руйнування генерації
На початку січня Україна стала значно менше використовувати газ із підземних сховищ, ніж зазвичай у цей період. У середньому щодня відбирають близько 40 млн кубометрів газу, тоді як у попередні роки у січні цей показник був суттєво вищим.
Як пояснює ексміністерка енергетики Ольга Буславець, через російські обстріли значна частина теплоелектроцентралей і теплових електростанцій зараз не працює або працює з великими обмеженнями. А саме ці об’єкти споживають найбільше газу - вони виробляють тепло для міст і електроенергію для мережі. Коли ТЕЦ і ТЕС зруйновані або зупинені - газ їм просто не потрібен.
Що це означає
Тобто менший відбір газу - це не ознака надлишку ресурсу, а наслідок блекаутів і пошкодженої генерації.
"Причина не лише в імпорті газу, а і через зниження його споживання ТЕЦ через руйнування генеруючого обладнання", - розповіла вона.
При цьому імпорт газу в Україну триває. Щодня країна отримує близько 20–22 млн кубометрів із сусідніх держав - Угорщини, Польщі та Словаччини. Запаси в сховищах теж залишаються відносно високими й навіть більшими, ніж торік.
Однак енергетики застерігають: така ситуація не означає, що проблем немає. Просто зараз газ менше використовується, бо електростанції, які мали б його спалювати, пошкоджені або знищені. Раніше перший віцепрем’єр-міністр - міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що в Україні фактично не залишилося жодної електростанції, яка б не зазнала ударів.
До цього додаються й удари по газовидобувній інфраструктурі. Лише за останній тиждень Росія кілька разів атакувала об’єкти, пов’язані з видобутком газу, що створює додаткові ризики на майбутнє.
Надзвичайна ситуація в енергетиці України
14 січня президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетичному секторі у відповідь на масштабні російські удари по енергетичній інфраструктурі та ускладнення через сильні морози. Це рішення має на меті забезпечити кращу координацію роботи державних служб, енергетичних компаній і місцевої влади для стабілізації енергосистеми та швидкого реагування на аварії.
Режим надзвичайної ситуації - це технічний стан енергосистеми, який вводиться, коли масові пошкодження або великі втрати генеруючих потужностей ускладнюють нормальну роботу мережі й потребують особливих заходів для підтримки електропостачання. Він не є повноцінним "надзвичайним станом" у правовому сенсі, але дає додаткові технічні можливості для стабілізації системи.
Уряд сформував координаційний штаб, який працюватиме над ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації та стабілізацією енергопостачання, особливо у найбільш уражених регіонах, зокрема в Києві. Першому віцепрем’єр-міністру і міністру енергетики Денису Шмигалю доручено очолити ці роботи.
Одним із наслідків рішення стало оновлення правил комендантської години на територіях, де діє надзвичайна ситуація в енергетиці. За повідомленнями, зокрема Шмигаля, українцям дозволили вільно виходити на вулицю під час комендантської години без спеціальних перепусток, щоб дістатися до спеціальних "Пунктів незламності" та пунктів обігріву й отримати життєво необхідну допомогу. Це нагадує режим, який діє під час повітряної тривоги.
15 січня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підтвердила, що у зонах, де діє надзвичайна ситуація в енергетиці, комендантську годину можуть послабити, дозволивши рух приватного транспорту й пересування людей уночі для доступу до пунктів допомоги. Точні території та умови визначатимуться спеціальними комісіями.
Ці зміни стали частиною ширших заходів уряду щодо подолання наслідків енергетичної кризи, спричиненої тривалими ударами по енергетиці та несприятливими погодними умовами.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
