Богдан Долінце розповів про кумулятивно-ріжучий заряд на Шахедах РФ і шанси захистити лінії електропередач
Росія 30 вересня вперше застосувала реактивний дрон зі спеціальним кумулятивно-ріжучим боєзарядом, здатним перерізати високовольтні опори ліній електропередач. Про появу такого озброєння радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов вже попереджав, а деталі того, як саме працює цей заряд і чи варто очікувати масштабування тактики, пояснив авіаційний експерт Богдан Долінце. За його словами, перші згадки про розробку такого озброєння з'явилися ще в середині серпня.
Фахівець в етері телеканалу Київ 24 детально описав конструкцію боєприпасу та оцінив можливості захисту енергетичних об'єктів від подібних атак. За його словами, перші дані про появу такого безпілотника розвідка фіксувала ще за півтора місяця до атаки.
"Про появу такого безпілотника насправді вперше було згадано ще півтора місяці тому, всередині серпня ГУР згадувала, що Росія готує і розробляє відповідний тип озброєння", - сказав авіаційний експерт Богдан Долінце.
Експерт пояснив, що фактично йдеться про інженерний безпілотний апарат зі спеціальною модифікацією бойової частини - аналогічно до боєприпасів з активними ріжучими поверхнями, які формують ударну хвилю з розплавленим металом.
"Ворог здійснив закладання бойової частини з такою ударною площиною безпосередньо у крила безпілотника, що призводить до того, що дрон у разі зіткнення крім самого вибуху додатково створює декілька хвиль ріжучих площин, які у вигляді розплавленого металу на величезній швидкості розрізають фактично метал - аналогічно до боєприпасів протитанкових, які так само можуть пробивати до півметра або метра навіть броні", - сказав Долінце.

Експерт звернув увагу, що ворог атакує не всі лінії електропередач підряд, а цілить насамперед у декілька ключових типів інженерних споруд.
"Спершу це як правило мова йде про високовольтні лінії електропередач там з напругою від 330 до 750 кіловольт - тобто це основні фактично артерії, які сполучають різні міста країни та відповідні енергетичні об'єкти для постачання електрики", - зауважив Долінце.
За словами фахівця, ураження такої опори тягне за собою значно довше відновлення - не години, а дні, і саме це робить кумулятивно-ріжучий заряд таким небезпечним для енергосистеми. Водночас експерт визнав, що захистити тисячі кілометрів ліній електропередач системами ППО чи фізичними засобами практично неможливо через масштаб інженерної мережі та брак потрібної кількості комплексів.
"Кількість таких елементів і інженерних структур надзвичайно велика, тому в принципі захистити всі такі ЛЕП безпосередньо системами протиповітряної оборони в принципі є практично неможливим завданням", - зауважив експерт.

Нова тактика ворога з'явилась на тлі посиленого тиску на українську енергосистему. Удар 30 вересня, під час якого вперше застосували кумулятивно-ріжучий заряд, одночасно залишив без світла значну частину Києва та спричинив збої в роботі електротранспорту.
Експерти і міжнародні аналітики по-різному оцінюють, чи означає це початок окремої кампанії ударів саме по генерації, чи продовження цілорічного тиску на критичну інфраструктуру. У будь-якому разі очевидно, що опалювальний сезон 2026-2027 років українська енергосистема зустрічає в умовах зростання ризиків для високовольтних мереж.
Раніше Інформатор повідомляв, що нові Шахеди з ріжучим навантаженням знеструмили приблизно третину Києва 30 вересня, зупинивши частину трамваїв, тролейбусів і роботу окремих станцій метро. Також ми писали, що в Інституті вивчення війни заявили про початок зимової кампанії ударів по українській енергетиці, вважаючи, що Кремль прагне змусити Україну капітулювати ще до завершення мирних перемовин. Крім того, Інформатор писав, що військовий експерт назвав це не початком окремого полювання на генерацію, адже Росія цілий рік б'є по енергетиці без перерви, а атака 30 вересня забрала життя трьох людей.