Армія відновлення: чи є там мобілізація і яка зарплата, пояснює Держслужба зайнятості
Проєкт «Армія відновлення», який реалізує Державна служба зайнятості, ґрунтується виключно на добровільних засадах
Понад три роки в Україні діє урядовий проєкт «Армія відновлення» – ініціатива, яка об’єднує людей навколо відновлення країни. Проєкт став відповіддю на запит волонтерського руху у 2022 році та й зараз користується неабиякою популярністю. В центрах зайнятості майже у всіх регіонах країни є черги бажаючих взяти участь у суспільно корисних роботах (СКР). З початку року до суспільно корисних робіт приєдналося вже більше 12,6 тисяч людей, які виявили бажання працювати для своїх громад. Всього ж за більш ніж три роки реалізації програми до «Армії відновлення» долучилося понад 95 тисяч українців з 21 регіону України. А на оплату їх праці було спрямовано понад 3 млрд гривень. Але тим не менш, навколо проєкту досі багато різноманітних міфів, тому Держслужба зайнятості 9 квітня розвіює міфи навколо «Армії відновлення».
Міф: Участь у суспільно-корисних роботах є примусовою.
Правда: Проєкт «Армія відновлення», який реалізує Державна служба зайнятості, ґрунтується виключно на добровільних засадах. Більш того, є певні обмеження у віці, стані здоров’я, коли навіть охочі долучитися до проєкту, можуть отримувати відмову. Тому щоб стати учасником СКР – треба насамперед згода самої людини.
Міф: Участь у суспільно-корисних роботах не оплачується.
Правда: Оплата робіт здійснюється за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. У 2026 році виплата за повний місяць участі становить майже 13 тис. грн, а для мешканців прифронтових територій та ветеранів – до 17 тис. грн. Співорганізатори (роботодавці або місцеві громади) можуть також виділяти додаткове фінансування на оплату за рахунок своїх бюджетів.
Міф: Людину можуть примусити брати участь у СКР
Правда: Державна служба зайнятості пропонує взяти участь у суспільно корисних роботах на добровільних засадах. Учасниками СКР можуть стати як зареєстровані безробітні, так і люди які не мають постійної зайнятості, зокрема це внутрішньо переміщені, ветерани чи ветеранки або ж люди пенсійного віку (до 70 років) та самі проявляють ініціативу долучитися до «Армії відновлення».
Міф: Суспільно корисні роботи – небезпечні
Правда: Суспільно корисні роботи не несуть ніякої додаткової небезпеки, порівняно з будь-якою іншою цивільною роботою. На учасників поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю, зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.З кожним учасником на час виконання робіт заключається строковий трудовий договір. Період участі зараховується до страхового стажу.
Хто формує перелік СКР конкретного регіону
Кожен регіон має свої пріоритети, які визначаються військовими адміністраціями та командуванням, залежно від актуальних потреб. Залежно від регіону змінюються і пріоритетні напрями робіт. У прифронтових областях учасники допомагають відновлювати інфраструктуру та підтримувати громади, які живуть у складних умовах. У більш безпечних регіонах вони надають соціальні послуги внутрішньо переміщеним громадянам, людям, які потребують сторонньої допомоги, або тим, кого евакуюють із прифронтових територій. Співорганізаторами робіт є роботодавці з числа комунальних, громадських та благодійних організації. Вони формують пропозиції роботи, а Служба зайнятості вже організовує договірну складову та фінансування роботи, а люди самостійно приймають рішення долучитися добровільно до суспільно корисних робіт чи ні.
Головні напрями СКР:
- допомога людям, які не можуть забезпечити всі свої потреби самостійно: мова йде про людей з інвалідністю, дітей, громадян похилого віку, хворих та інших осіб, які потребують сторонньої допомоги, зокрема в медичних закладах та місцях підтриманого проживання;
- допомога Захисникам та Захисницям: виготовлення маскувальних сіток та окопних свічок, пошиття адаптивного одягу та спеціальних подушок для поранених, ремонт військової амуніції, приготування продуктових наборів (виготовлення сухпайків та енергетичних батончиків, випічка довготривалого зберігання тощо);
- подолання наслідків військової агресії: прибирання наслідків прильотів та розбір завалів, вже після того як територію відпрацюють правоохоронці та рятувальники, роботи облаштування укриттів та пунктів незламності та інше.
Детальніше – у найближчому центрі зайнятості або на сайті.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
