Нове дослідження від команди YouControl торкається теми доходи держави від найбільших компаній за користування надрами і земельними ділянками в Україні та від забрудення повітря
Ресурсні платежі бізнесу у 2025 році досягли 92,7 млрд грн, однак їхня роль у наповненні бюджету поступово зменшується. Держава дедалі більше залежить від кількох десятків компаній нафтогазового та гірничо-металургійного секторів, тоді як зростання земельних платежів лише частково компенсує спад ренти за видобуток. Секторальний аналіз, динаміка надходжень, зміни, які відбулись у наповненні бюджету за різними видами ресурсних платежів, а також регіональний розподіл компаній-лідерів за обсягами сплат — в спільному дослідженні професора КНЕУ, фінансового аналітика Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у співпраці з ГО “Асоціація Відкритих Даних”.
Для аналізу було обрано основі види ресурсних платежів, які складають 99,8% сум, сплачених українським бізнесом до бюджету і зафіксованих у розділі вебсайту “Екологічний податок” Порталу даних видобувної галузі України. Втім через виявлену фрагментарність та низьку актуальність даних для агрегованого аналізу загальних обсягів ключових ресурсних платежів у 2024-2025 рр було обрано інше релевантне джерело інформації: openbudget.gov.ua. Також за допомогою інструменту YC.Market дослідили географію обсягів ресурсних платежів, їхню секторальну структуру та найбільші компанії за сумою сплати ресурсних платежів.
Загальний обсяг обраних ресурсних платежів в 2025 році продемонстрував незначне зростання на 0,9%, досягнувши позначки у 92,7 млрд грн. Це певної мірою є тривожним дзвіночком з огляду на падіння частки ресурсних платежів у загальних доходах зведеного бюджету України, які у 2025 році зросли на 20,9% до 4 338 млрд грн.

Попри стабільність загальних обсягів ресурсних платежів, у структурі надходжень відбулася помітна ротація лідерів за надходженнями: падіння доходів від видобувних галузей було компенсовано зростанням земельних платежів. Зокрема, рентна плата за газ, яка залишається найбільшим джерелом доходу, скоротилася на 10,7%, а рента за видобуток нафти та конденсату впала на 12,8% та 17,5% відповідно. Найбільш стрімке скорочення зафіксовано у секторі видобутку кам'яного вугілля, де надходження зменшилися на 35,2%.
У підсумку загальні обсяги підвидів екологічного податку зросли на 4,1%, тоді як сукупна рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення впала на -8,1%. Частково це зниження можна пояснити тим, що в статистику ренти за природний газ не потрапили рентні платежі від новоствореного “Активу природних ресурсів”, до якого включається газ, видобутий на ділянках, куплених через прозорі торги, для якого діє свій окремий пільговий податковий режим.
Аналіз розподілу обсягу сплачених ресурсних платежів 308 платників, дані про які наявні в розділі вебсайту “Екологічний податок” Порталу даних видобувної галузі України, показує залежність бюджету в частині цих видів надходжень від кількох регіонів країни.
Київ домінує як фінансовий центр, де понад половину надходжень (58%) забезпечують 49 компаній, зареєстрованих у столиці. Це переважно головні офіси державних гігантів та енергетичних холдингів, які фактично видобувають ресурси в інших областях.

Промислове ядро складається з відомих центрів видобутку, в яких зареєстровані компанії Дніпропетровської області (13,4% від усіх ресурсних платежів), бізнес якої сплатив понад 8,5 млрд грн переважно за рахунок залізорудної галузі, та Запорізької області (10%), в якій попри прифронтовий статус кілька великих платників забезпечили понад 6,4 млрд грн. Полтавська та Харківська області залишаються ключовими для газового сектору, хоча значна частина їхньої ренти юридично проходить через зареєстровані у столиці компанії. Західний кластер: Львівська (6,5%) та Рівненська (6,2%) області демонструють високу питому вагу, що зумовлено активністю у видобутку бурштину, нерудних копалин та в сфері деревообробки.
Секторальний аналіз ресурсних платежів у 2024 році демонструє виражену перевагу видобувних галузей, які сукупно формують понад 79% усіх надходжень від найбільших платників. Беззаперечним лідером є газова промисловість, де лише 44 компанії забезпечили 36,1% (23,2 млрд грн) загального обсягу платежів, що підкреслює стратегічну роль газовидобутку для наповнення бюджету. Натомість нерудна промисловість є найбільш масовим сектором: 167 платників згенерували 22,9% надходжень (14,7 млрд грн), демонструючи ширшу децентралізацію всередині галузі. Нафтовий сектор, попри невелику кількість великих гравців (всього 9 компаній), утримує частку у 20,5%, що свідчить про податкове навантаження на одиницю бізнесу в цій ніші. Металургія замикає четвірку ключових секторів із часткою 15,3% (9,8 млрд грн), акумульованою 22 підприємствами.
У 2024 році структура ресурсних платежів в Україні продемонструвала високу концентрацію: лише 20 компаній забезпечили близько 65% усіх надходжень до зведеного бюджету за цими статтями. Це свідчить про те, що наповнення бюджету критично залежить від діяльності обмеженого кола великих гравців, переважно з видобувного та енергетичного секторів. Більшість компаній зі списку найбільших платників належать до нафтогазового сектору та металургії. Основними драйверами стали:

Така висока концентрація (65% на 20 компаній) означає, що будь-які фінансові труднощі або зупинка виробництва навіть на одному з цих підприємств створюють відчутні ризики для доходів держави та місцевих громад. Саме тому перевірка “ESG-профілю” цих компаній у YouControl, особливо в частині податкової дисципліни за ресурсними платежами, є ключовим індикатором стабільності не лише самої компанії, а й галузі загалом.
Моніторинг сплати компаніями України усіх видів ресурсних платежів імплементовано в аналітичному інструменті “ESG-профіль” від YouControl. Аналіз фактору “Ресурсні платежі” в модулі “ESG-профіль” від YouControl є критично важливим етапом перевірки контрагента, оскільки він дозволяє оцінити не лише фінансову дисципліну компанії, а й її відповідальність перед громадою та довкіллям (компонента “E-Environmental” під час ESG-аналізу або процедури ESDD — екологічного та соціального аудиту).

Наявність суттєвої заборгованості за екологічним податком та ресурсними платежами сигналізує про високі операційні ризики: від можливих арештів рахунків та примусового стягнення майна до повної зупинки діяльності через відкликання ліцензій на користування надрами. Систематичні недоплати за ренту чи екологічний податок свідчать про те, що бізнес ігнорує свої зобов’язання з відновлення ресурсів та мінімізації негативного впливу на екологію, що в сучасних реаліях робить такого партнера токсичним для інвестицій та довгострокової співпраці.
Повна версія дослідження на сайті YouControl
Партнерський матеріал